Page 16 - 4873

- диференціація дорожньої мережі за типом переважаючих
видів транспорту і організації руху (вантажний транспорт,

легковий, пасажирський);
- максимально можливе обмеження транзитного руху;

- зручність зв’язків пригородньої зони з транспортними вузлами
міжміських та міждержавних комунікацій;

- зниження шкідливого впливу транспортних потоків на житлові

квартали, зони рекреації, райони історичної забудови.
Особливістю великих міст є диспропорція у розподілі місць

праці та розселенні жителів. У центрах міст, як правило,
сконцентровано максимум робочих місць, громадських,

адміністративних установ. Тому утворюються значні потоки
працівників та відвідувачів, які перевантажують транспортну

систему в центрі міста. Отже, заходи щодо реконструкції

повинні, насамперед, бути пов’язані із розосередженням та
винесенням за межі центральної частини установ, які не є

профільні, екологічно небезпечні і вимагають для свого
функціонування значних вантажних та пасажирських

перевезень. Необхідно також передбачити можливість
паркування індивідуальних автомобілів у зоні транспортних

вузлів на підходах до центральної частини міста. У

європейських країнах розвинута система влаштування великих
паркігнів індивідуальних транспортних засобів при в’їздах у

місто (”park and ride”).
Реконструкція вулично-дорожньої мережі пов’язана з

необхідністю оцінки багатьох факторів. Найважливіші із них:
- знаходження реконструйованої вулиці у вулично-дорожній

мережі міста та її роль в організації руху;

- існуюча й перспективна інтенсивність руху;
- характер прилягаючої забудови;

- наявність та розташування надземних та підземних
інженерних комунікацій;

- розташування існуючих транспортних споруд (тунелів,
розв’язок) і пішохідних (підземних і надземних переходів);

16