Page 45 - 4840
P. 45

результати. Наприклад реклама є тактикою, яка узгоджується
            зі стратегією, спрямованою на збільшення частки ринку.
                   Політика – це загальне керівництво для дій і прийняття
            рішень,  “Кодекс  законів”.  Як  приклад,  можна  розглядати
            політику,  спрямовану  на  уніфікацію  деталей  та  вузлів
            приладів,     політику      надання      рівних     можливостей
            працевлаштування.
                   Процедури  –  дії,  які  треба  виконувати  в  конкретній
            ситуації.
                   Правило вказує на те, що треба зробити в специфічній
            одноразовій  ситуації.  Воно  розраховане  на  конкретне  й
            обмежене  питання.  Прикладом  правила  може  бути  порядок
            підписання певного документа.
                   Таким чином, застосування тактики, політики, процедур
            і  правил  дає  змогу  створити  певний  організаційно-
            розпорядчий механізм, спрямований на забезпечення реалізації
            стратегії.
                   –  за  допомогою  економічних  важелів  шляхом
            формування  бюджету,  застосування  системи  показників  та
            управління за цілями.
                   Бюджет  –  це  метод  розподілу  ресурсів,  поданих  у
            кількісній формі, з метою досягнення певних цілей, які також
            мають  кількісне  вираження.  У  бюджеті  враховують  усі
            видатки,  витрати,  збитки,  а  також  джерела  надходження
            грошових  коштів,  доходів  тощо.  Механізм  формування
            бюджету     передбачає     попередню     розробку     кошторисів
            службами  й  підрозділами  та  підготовку  підсумкового
            бюджету.
                   Управління  за  цілями  являє  собою  підхід,  згідно  з
            яким кожний керівник організації повинен мати чіткі цілі, які
            забезпечують досягнення цілей керівників вищого рівня.

                           4.3. Варіанти стратегічних альтернатив
                  За характером   галузі та макросередовища) існує чотири
            основні  види  альтернатив  стратегічного  вибору,  які  є  у
            розпорядженні підприємства:



                                            44
   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50