Page 45 - 4832

відповіли, що не стали б працювати. Вочевидь, що для решти
в роботі є щось більше, ніж просто гроші.
Перш ніж розглядати проблему далі, спробуємо дати
відповідь на запитання: "Що людина отримує від роботи? За
що вона згодна продавати свою працю? Що є для неї
адекватною винагородою?" Можна запропонувати перелік
можливих "вимог" і винагород: гроші; спілкування з цікавими
людьми; можливість проводити ідеї в життя; можливість
впливати на інших; можливість приємно проводити час;
можливість пізнати щось нове; визнання; реалізація власних
здібностей; комфортні умови праці; безпека; престижне
положення в суспільстві; смачні обіди; можливості навчатись,
підвищувати кваліфікацію.
Безумовно, найчастіше працівники позначають в цьому
списку не один, а декілька пунктів. Якщо ж є ті, які
позначають тільки гроші, то цей факт, з точки зору психології
є критичним. Або їх не влаштовує робоча ситуація і вони
думають про її зміну, або все інше, крім грошей, вони
отримують десь в іншому місці, наприклад через хобі.
Люди відрізняються тим, які потреби у них найбільш
виражені. Оскільки робота - це та діяльність, яка займає
більшу частину часу людини, саме тут вона шукає
задоволення своїх домінуючих потреб і всіх інших. Всі
співробітники - це люди зі своїм набором потреб. Набір цей
універсальний, а характер кожної потреби у різних людей
різний. Тому тут виникає друга помилка: хибно вважати, що
висока фіксована заробітна плата для кожного є сильним
мотивом праці, тобто спонукає співробітника, який її отримує,
працювати з повною віддачею.
Відома велика кількість успішних компаній, в яких
люди, незважаючи на досить великі зарплати, працюють і
нікуди не йдуть, а є такі фірми, де при високих зарплатах -
серйозна плинність кадрів. Світова практика оплати праці
включає в загальну зарплату дві частини: фіксовану -
посадовий оклад, і змінну частину, яка залежить від зусиль
співробітника. Саме ця, друга частина зарплати і примушує
людину докладати більше зусиль для її збільшення.
Наступна, третя помилка мотивування така:
помилково вважати, що керівник повинен максимально
задовольняти всі потреби співробітника ("всього більше і

45