Page 35 - 4830

При зонуванні розглядають структуроформувальні та локальні території
містобудівної системи, з огляду на різні аспекти її функціонування:

- транспортно-функціональний;
- візуально-просторовий;

- природно-екологічний;
- історико-культурний;

- інженерно-технічний.

Основними зонами для функціонального зонування є:

- селитебна;

- промислова;

- комунально-складська;

- транспорту, зв’язку та інженерних комунікацій;

- рекреації.

Крім того, можуть бути виділені зони суспільних центрів та ін.

Визначальна роль просторово-планувальної організації функціонального

зонування зберігають за умов належного обліку реальної складності та

багатофункціонального характеру сучасної організації міських територій.

Особливо чітко це видно на прикладі розвитку центрів великих міст, де

поєднання місць прикладання праці, унікальних об’єктів суспільного

обслуговування, адміністративно-управлінських установ і житлових

комплексів призводить до необхідності відокремлення особливої

поліфункціональної зони – суспільного центру.

У свою чергу, елементи міста (житлові та промислові території,

суспільні центри) також організовують на основі диференціації території за

функціональним призначенням та іншими ознаками. Так, у житлових

районах виділяють зони забудови, ігрових майданчиків та відпочинку,

комунальні, транспортні і території установ обслуговування.

Часто використовують економічне зонування.

Територіально-економічне зонування необхідно поєднувати

виключно з кадастровим розподілом міста. Кількість економічних зон
36