Page 34 - 4830

можливість урахування громадської думки, зваженість остаточних рішень,
які забезпечують цим управлінським механізмом, цілком виправдовують

витрати на нього.
Регулювання містобудівного розвитку в країнах ринкової економіки має

давні традиції. Так, наприклад, у США з 1916 року було зроблено перші
спроби ввести обмеження на стихійний розвиток Нью-Йорка. У цей час

зонування здійснювали під керівництвом федеральної влади штату і воно не

мало єдиної стандартної форми, поширеної на всю країну.

У даний час у США використовують чотири основні категорії

користувачів міської території (житлова забудова, комерційна забудова,

промислова забудова, суспільна забудова). Для кожної категорії формулюють

свій набір планувальних стандартів і правил.

У Великій Британії розрізняють п’ять груп користувачів міської

території:

- торгівля;

- бізнес, індустріальні підприємства;

- житло;

- суспільне користування та рекреація;

- інші користувачі, що не входять у названі.

Функціональне зонування міських територій – найбільш загальна форма

обліку різноманітних вимог до раціонального землекористування, яка

включає комплекс нормативних параметрів (цільове призначення ділянки, її

граничні розміри, коефіцієнт забудови, частка озеленених і відкритих

просторів тощо).

Функціональне зонування – це диференціація території міста за

характером використання, тобто за типом функціонального призначення.

Виділення функціональних зон дозволяє створити найкращі умови для

основних форм життєдіяльності міського населення – праці, побуту,

відпочинку.

35