Page 29 - 4830

кадастру, Державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин,
містобудівного кадастру населених пунктів, інших галузевих і відомчих

кадастрів. Аналіз функціонального призначення зазначених видів кадастрів
показує, що усі вони ґрунтуються на єдиній просторовій основі і значною

мірою – на даних Державного земельного кадастру [40].
Просторовою основою ведення вказаних видів кадастрів є так звані

«базові геопросторові дані», які являють собою стандартизований набір

геопросторових даних, достатній для достовірної просторової прив’язки

найбільшої кількості інших даних та їх оптимального застосування і

оброблення засобами ГІС [40].

Процес формування національної системи геопросторових даних

здійснюють у два етапи [40].

На першому етапі формують регіональну систему геопросторових

даних, яка включає базові геопросторові дані та дані про локалізовані

об’єкти, які мають просторові прив’язку (об’єкти обліку кадастрів).

До складу базових геопросторових даних належать:

- банк даних геодезичної мережі;

- банк цифрових топографічних карт;

- цифрові матеріали дистанційного зонтування землі;

- геопросторові дані Державного земельного кадастру;

- геопросторові дані інших відових, галузевих та регіональних кадастрів.

Геопросторові дані Державного земельного кадастру включають:

- цифрові індексні кадастрові плани (з межами адміністративно-

територіальних утворень та кадастрових зон);

- цифрові чергові кадастрові плани (з межами кадастрових кварталів,

земельних ділянок та об’єктів нерухомості);

- цифрові тематичні карти земельного кадастру (з межами зон

агровиробничих груп ґрунтів, екологічних, охоронних, економіко-

планувальних та інших зон).

30