Page 67 - 4802
P. 67

15. ЛІСОМЕЛІОРАТИВНА ПІДСИСТЕМА
                                         БІОІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ

                  15.1. Система лісових геосистем
                  На відміну від інших елементів біоінженерних систем, лісові геосистеми,
            внаслідок  властивих  їм  водоохоронних,  водорегулюючих  протиерозійних,
            середовищетвірних  та  інших  функцій,  мають  ключове  значення  при
            конструюванні  екологічно  безпечних  басейнових  геосистем  і  агрогеосистем.
            Вони  є  основним  просторово-організуючим  і  стабілізуючим  елементом,
            формують каркас (фактор постійної дії), з яким ув’язуються інші меліоративні
            елементи на водозборі.
                  Меліоративний  вплив  лісових  геосистем  проявляється  в  їх  екологічних
            функціях,  які  забезпечують  біотичну  регуляцію  навколишнього  середовища.
            Лісові  геосистеми  і  агрогеосистеми  при  оптимальному  їх  поєднанні  і
            розміщенні  утворюють  парагенетичну  систему  –  лісоагрогеосистему,  в  якій
            підвищується  складність  за  рахунок  біотичних  компонентів,  відновлюється
            екологічна рівновага і процеси саморегулювання.
                  Лісові геосистеми формують сприятливе середовище для функціонування
            агроценозів,  істотно  змінюють  зовнішній  вигляд  і  естетичність  ландшафту,
            зумовлюють  закріплення  меж  при  контурно-смуговій  організації  території
            агрогеосистем. Крім цього, ліс є природною системою, яка не має аналогів за
            рівнем  впливу  на  атмосферу,  збагачуючи  ії  киснем  і  забезпечуючи  очищення
            повітря від вуглекислого газу і хвороботворних мікроорганізмів.
                  Водоохоронна  функція  лісу  визначається  його  впливом  на  якість  води  і
            загальний  об’єм  річкового  стоку;  водорегулююча  функція  —  впливом  лісу  на
            рівномірність  стоку,  зменшення  імовірності  паводків  і  підвищення  водності
            річок  у  меженні  періоди.  У  річках,  які  дренують  вкриті  лісом  басейнові
            геосистеми,  якість  води  відповідає  екологічним  нормативам.  За  відсутності
            лісів, коли на водозборах переважають агрогеосистеми, вміст нітратного азоту
            в річкових водах перевищує фонові показники у 2,5 раза, аміачного – у 3,5 раза,
            фосфору  –  у  8  разів.  При  стіканні  забрудненого  поверхневого  стоку,  який
            утворився на сільськогосподарських угіддях під час сніготанення або внаслідок
            злив, через лісові геосистеми вода очищається від мулистих часток на 70-90%,
            від розчинених у воді добрив і пестицидів – на 40-80%. Тому за  наявності  у
            басейнах  річок  необхідної  кількості  лісових  геосистем  і  раціонального  їх
            просторового розміщення, вода в річках чиста.
                  Важливе  значення  лісів  як  регуляторів  гідрологічного  режиму  рік.
            Внаслідок такого впливу в гірських умовах у меженні періоди кількість води в
            річках,  водозбори  яких  вкриті  лісом,  може  бути  у  10-12  разів  більша,  ніж  на
            безлісних. Одночасно у паводкові періоди ліси зменшують максимальний стік у
            5-8  разів.  У  зв’язку  з  цим  особливо  важливим  є  досягнення  необхідної
            лісистості  у  басейнах  гірських  річок.  У  високогір’ї,  де  формується  більша
            частина  водних  ресурсів,  лісистість  повинна  бути  найвищою  –  80-90%.  На
            іншій частині басейнів гірських річок, лісистість має бути не нижчою 60-70%.
                  У передгірних  і рівнинних річках при  збільшенні лісистості максимальні


                                                           67
   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72