Page 68 - 4802

модулі стоку також зменшуються в 1,5-2,5 раза, на 10-25% зростає ґрунтове
живлення, що особливо важливо для забезпечення водності річок у меженні
періоди.
Протиерозійна функція визначається здатністю лісових геосистем
попереджувати розвиток ерозійних процесів. Цьому сприяють усі структурні
елементи лісу — кореневі системи, які скріплюють грунт, крона і лісова
підстилка. При збільшенні лісистості річкового басейну з 10 до 50% змив
грунту зменшується у 14 разів.
Таким чином, водоохоронно-захисні функції лісових геосистем є
основними природними механізмами попередження розвитку ерозійних
процесів, підвищення водоакумулюючої ємності території, збереження водних
ресурсів, регулювання і перерозподілу місцевого стоку, очищення забруднених
вод поверхневого стоку, забезпечення чистоти річок і водойм.
У лісових геосистемах формуються екологічні ніші для тварин,
чисельність і видовий склад яких значно змінився внаслідок високої освоєності
і розораності території. Одночасно вони служать базою для організації
відпочинку людей, є джерелом одержання деревини, відновлюваного
біотичного палива та різноманітних продуктів (ягід, грибів, лікарської
сировини).
Екологічна безпека басейнових геосистем і агрогеосистем забезпечується
при формуванні системи лісових геосистем – сукупності створених з
урахуванням особливостей рельєфу, грунтів, умов формування поверхневого
стоку, величини стокового навантаження та інтенсивності водно-ерозійних
процесів різних за формою і функціональним призначенням лісових геосистем,
об’єднаних у єдине ціле внаслідок причинно-наслідкових взаємозв’язків між
ними.
Згідно «теорії систем», властивостей системних об’єктів лісові геосистеми
набудуть лише в тому випадку, коли захисний ефект виявлятиметься на всій
території. Тому їх необхідно створювати і розміщувати рівномірно по всій
території, охоплюючи землі привододільного, присітьового і прияружного
фондів, а також землі водного фонду. Вимога системності підпорядкована меті
упорядкування та надання існуючим і створеним лісовим геосистемам
властивостей цілісного утворення, здатного підтримувати екологічну рівновагу.
При цьому створення лісових геосистем з водоохоронними, протиерозійними і
середовищетвірними функціями та розміщення їх у межах басейну повинно
здійснюватись диференційовано з урахуванням морфоструктури водозборів та
структури земель за класами інтенсивності їх використання, особливостей
рельєфу, грунтів, умов формування поверхневого стоку, виділяючи при цьому
ключові елементи, де лісова рослинність найбільшою мірою виконує
водоохоронно-захисну роль (стокорегулюючі лісосмуги, землі з високим
ерозійним потенціалом, ділянки стоковідвідної інфраструктури – днища
улоговин, ярів, балок та ін.).
Основне призначення системи лісових геосистем полягає в управлінні
енергомасопереносом, попередженні утворення поверхневого стоку і, як
наслідок, послабленні «лавиноподібного ефекту» наростання процесів змиву і

68