Page 69 - 4802
P. 69

розмиву грунтів, переведенні поверхневого стоку у грунтовий для поповнення
            запасів підземних вод, забезпечуючи при цьому одночасне виконання лісовими
            геосистемами  інших  функцій:  1)  покращення  мікрокліматичних  параметрів
            (вологість і температура повітря та грунту) на прилягаючих до них угіддях; 2)
            регулювання  відкладання  снігу  та  інтенсивності  сніготанення;  3)  підвищення
            водоакумулюючої  ємності  території  і  регулювання  гідрологічного  режиму
            річок; 4) очищення вод поверхневого стоку від агрохімікатів і продуктів ерозії
            грунтів; 5) ресурсна (одержання деревини, відновлюваного біотичного палива,
            а також недеревних ресурсів – грибів, ягід, лікарських рослин).
                  Досягнення цих вимог залежить від лісистості території. У зв’язку з цим
            виникає  проблема  мінімальної  лісистості,  яку  розглядаємо  як  лісистість,  за
            якої  повною  мірою  проявляється  і  використовується  увесь  комплекс  функцій
            лісу,  внаслідок чого досягається  певна  рівновага в ландшафті, забезпечується
            відносна  стабільність  водності  та  гідрологічного  режиму  річок,  зводиться  до
            мінімуму інтенсивність ерозійних процесів.

                  15.2. Види і розміщення лісових геосистем
                  До системи лісових геосистем входять :
                  –     смугові  насадження  на  території  польових  і  лучних  агрогеосистем
            (стокорегулюючі, полезахисні, прияружні і прибалкові лісосмуги, улоговинно-
            смугові насадження ), а також придорожні лісосмуги;
                  –     сукупність  різних  за  формою  і  призначенням  лісових  геосистем,
            створених на еродованих землях і землях водного фонду (на схилах більше 7°,
            ярах та балках, уздовж берегів річок і навколо водойм);
                  –     існуючі природні й умовно природні лісові геосистеми.
                  При  обгрунтуванні  видів  лісових  геосистем  у  першу  чергу  необхідно
            враховувати  особливості  схилово-терасових  парадинамічних  рядів,  оскільки
            схили  в  агрогеосистемах  є  територіями,  на  яких  в  першу  чергу  проводиться
            реконструкція.  Одним  із  основних  реконструктивних  елементів  на  схилових
            землях  є  стокорегулюючі  лісосмуги.  В  нижніх  ланках  водозбору  створюють
            лісові геосистеми різного функціонального призначення (прияружні, прирічкові
            і прируслові лісосмуги).
                  Стокорегулюючі  лісосмуги.  Стокорегулюючі  лісосмуги  (рис.  2.3)  є
            ведучою структурною ланкою в агрогеосистемах, важливим елементом устрою
            їх  території.  При  правильному  розміщенні  вони  виконують  важливу  роль  у
            формуванні  мікрозональної  структури  схилів,  закріплюють  однорідні
            міжсмугові ділянки, формують конфігурацію полів, яка забезпечує контурний
            обробіток грунту,  покращують екологічні  умови функціонування агроценозів,
            виконують  стокорегулюючу,  протиерозійну  і  водоохоронну  функції  (див.
            рис. 2.2).
                  Стокорегулюючі  лісосмуги  створюють  на  схилах  більше  1,5-2,0°.
            Максимальна  ефективність  стокорегулюючих  лісосмуг  досягається  при
            контурному їх розміщення на схилах і оптимальній відстані між ними.
                  Стокорегулюючі  лісосмуги  розміщують  з  урахуванням  виділених
            категорій  і  класів  земель.  Основні  лісосмуги  проектують  по  границях  класів


                                                           69
   64   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74