Page 71 - 4802

поверхневий стік. У результаті якість води під впливом цих насаджень
поліпшується. Лісосмуги цього типу повинні мати ажурну конструкцію і
ширину 10-15 м. Відстань між рядами у смугах 1,5-3,0 м, між рослинами в ряду
– 0,7-1,0 м. Лісосмуги розміщують уздовж незаліснених ярів та балок на
відстані 3-4 м від їх брівок. Велике значення має підбір порід, тому що уздовж
ярів і балок часто залягають сильнозмиті грунти на яких деревні й чагарникові
породи ростуть погано. Для створення таких смуг у рівнинній і передгірній
зонах рекомендується дуб звичайний і скельний, модрина європейська, клен
гостролистий, липа, граб, акація біла; у гірській зоні – ялиця біла, модрина
європейська, бук лісовий, ільм гірський, вільха (чорна, сіра); на піщаних і
кам’янистих грунтах – сосна звичайна. Крім деревних порід, до складу лісосмуг
вводять чагарники (акація жовта, шипшина, кизил, терен, свидина, скумпія та
ін.). Уздовж брівок висаджують 1-2 ряди коренепаросткових дерев і чагарників
(акація біла, терен, обліпиха), що сприяє заростанню берегів, які важко
піддаються залісенню.
Улоговинно-смугові насадження. Створюють в улоговинах з метою
запобігання розмивання дна, безпечного скидання поверхневого стоку і
очищення його від мулистих часток та агрохімікатів. Ширина улоговинно-
смугових насаджень – 15-20 м. Центральну частину (в зоні максимального
рівня води) улоговинно-смугових насаджень створюють із чагарників
(чагарникові верби, калина, кизил). Вище чагарників висаджують 2-3 ряди
дерев (тополя пірамідальна, береза, дуб, ясен, черешня, груша, липа, вільха), що
підвищує ефективність впливу цих насаджень на розподіл снігу. Щоб
збільшити водопоглинання і акумуляцію твердого стоку в улоговинно-смугових
насадженнях створюють загати або земляні вали висотою 0,3-0,5 м.
Насадження на еродованих землях. Значна частина земель, які внаслідок
ерозії втратили свою родючість, відносяться до лісомеліоративного фонду.
Залісення таких земель запобігає розвитку ерозійних процесів, збільшується
лісистість території. З метою раціонального використання еродованих та інших
низькопродуктивних земель, збільшення продуктивності угідь при
одночасному захисті грунтів від ерозії крім лісових насаджень доцільно
створювати плантації з плодово-ягідних і медоносних деревно-чагарникових
порід, а також плантації чагарникових верб.
Насадження на ярах і балках. Створюють у вигляді куртин або суцільних
масивів з метою припинення розмиву берегів і дна, затримання мулистих
часток й очищення води. Спочатку заліснюють гирла ярів, а середні і верхні
частини – після поліпшення в них умов під впливом насаджень, створених у
нижніх частинах. На дні яру висаджують верби, тополю білу і канадську, вільху
чорну або сіру, по берегах – дуб, акацію білу, клени, сосну звичайну, липу.
Береги великих ярів і еродованих балок терасують. На терасах висаджують
плодові, горіхоплідні, а також лісові деревні і чагарникові породи.
Насадження-мулофільтри. Розміщують на дні і в конусах виносу ярів та
балок. Вони захищають дно від розмивання, затримують велику кількість
мулистих часток і поглинутих ними агрохімікатів. У балках без ознак лінійної
ерозії їх створюють у верхній частині, а також через певні проміжки на дні

71