Page 127 - 480
P. 127

c     c   p  ,                                   (2.20)
                                                      k1   k   k  k
                            де k – номер кроку пошуку,  - позитивна величина, яка визначає
                                                         k
                            величину кроку пошуку.
                                  Як  було  сказано  вище,  метод  Гаусса-Ньютона  ефективний,
                            якщо  знайдено  “добре”  початкове  наближення  аргументу  c .  Для
                            рішення поставленої задачі звернемось до рівняння (2.9).
                                  На  рис.2.6  показано  графік  зміни  функції  F (t )   в  часі,
                            одержаний при загальмованому верхньому кінці колони бурильних
                            труб.
                                  Нехай  в  дискретний  момент  часу  n=t,  n=0,1,2,...  одержані
                            значення  осьового  навантаження  на  долото F ,  тоді  значення
                                                                           n
                                       dF   t
                            похідних           F   t   в  точках  дискретизації  можна  знайти
                                         dt
                            методом      інтерполювання      за    формулами      чисельного
                            диференціювання  для  рівностоячих  вузлів.  Рекомендується
                            вибирати парну кількість вузлів інтерполяції. Для чотирьох вузлів
                            будемо мати
                                               1
                                                 11  F   18F    9F    2F  ;
                                         F  ,n          n      n  1   n   2  n  3
                                              6t
                                                  1
                                                   2 F    3F    6F   F  ;
                                          F  , n  1     n     n  1  n  2  n  3
                                                6t
                                                  1
                                                   F    6F   3F     2F  ;
                                           F , n  2   n     n  1   n  2  n  3
                                                  6n
                                           1
                                            2 F    9F   18F   11F   , n=0,1,2,...
                                    F , n  3      n    n  1   n  2    n  3
                                           6n
                                  Якщо  відомо   ,  то  формулу  (2.10)  можна  записати  у
                                                  F
                            наступному вигляді:
                                                         t    K   F    t .                          (2.21)
                                                        F        1
                                  Тому, початкове наближення розв’язку задачі можна
                            знайти з умови:
                                                      1  N               2  
                                                  min          tc,      .
                                                  c R 2   2   i 1  Fi  F  i  
                                  З врахуванням формули (2.11) будемо мати:
                                                          1  N            
                                                  Ф    c       K  F  ,                    (2.22)
                                                    0           Fi    1  i
                                                          2   i 1
                                                           124
   122   123   124   125   126   127   128   129   130   131   132