Page 131 - 480
P. 131
ефективність, одночасно є джерелом інформації не тільки про сам
процес, але і про середовище, в якому цей процес відбувається.
Властивості середовища, тобто гірських порід і промивного
агенту, можна розглядати як анізотропні, характеристики яких
варїрують в вузькому діапазоні. Це дає можливість,
використовуючи модель взаємодії долота з породою вибою, і
систему спостереження за процесом поглиблення свердловини,
отримати інформацію про такий параметр гірських порід як їх
твердість.
Дослідженнями [12] доведено, що найбільш інформативним
параметром, який має кореляційний зв’язок з твердістю породи, є
питомі витрати енергії на поглиблення свердловини. Вони зв’язані з
параметрами режиму буріння і долота такою формулою
Mn
Fv
975 кВт год
w ,
cvd 2 1 kvd 2 Q 1 м 3
де - коефіцієнт корисної дії породоруйнівного інструменту,
М – момент на долоті,
n – швидкість обертання долота,
F – осьове навантаження на долото,
v – механічна швидкість проходки,
с – константа, яка дорівнює 0,1,
d – діаметр долота,
k – коефіцієнт, який залежить від властивостей бурового
розчину,
Q – витрата бурового розчину.
З виразу видно, що коефіцієнт твердості w є комплексним
показником, який враховує властивості породи, параметри режиму
буріння F, n, Q, діаметр долота d, механічну швидкість проходки v,
момент на долоті M, а також властивості бурового розчину і
особливості його подачі на вибій свердловини.
Одразу ж можна відмітити, що питомі енерговитрати (ПЕВ) є
одним із важливих техніко-економічних показників процесу
поглиблення свердловин на нафту і газ. Він використовується для
оцінки фізико-механічних властивостей гірських порід, технічного
стану інструменту, а також як критерій оптимальності процесу
буріння. Його контроль дозволяє оперативно здійснювати
керування технологічним процесом буріння і прогнозувати
кінцевий результат.
В залежності від потужності двигунів приводу бурової
лебідки і роторного стола, або електробура ПЕВ можуть
змінюватись в діапазоні від В=1015 КВтгод/м до В=100 КВтгод/м
128