Page 36 - 4786
P. 36
що і у цьому випадку рішення завжди є, але воно знаходиться в межах змішаних
стратегій. Знайти рішення гри без сідлової точки означає визначення такої стратегії,
яка передбачає використання кількох чистих стратегій.
В іграх із сідловою точкою відхилення одного гравця від своєї оптимальної
стратегії зменшує його виграш (в найкращому випадку виграш залишається
незмінним).
В іграх, які не мають сідлової точки, ситуація інша. Відходячи від своєї
оптимальної стратегії гравець має можливість отримати виграш більший за нижню
ціну гри. Але така спроба пов’язана з ризиком: якщо другий гравець вгадає, яку
стратегію застосував перший, тоді він також відступить від своєї мінімаксної
стратегії. В результаті виграш першого гравця буде меншим за нижню ціну гри.
Єдина можливість завадити противнику вгадати, яка стратегія використовується – це
застосувати декілька чистих стратегій. Звідси з’являється поняття "змішана
стратегія".
Експертні методи прийняття рішень застосовуються у випадках, коли для
прийняття управлінських рішень неможливо використовувати кількісні методи.
Найчастіше на практиці застосовують такі експертні методи:
1) метод простого ранжування;
2) метод вагових коефіцієнтів.
Метод простого ранжування (або метод надання переваги) полягає у тому, що
кожний експерт позначає ознаки у порядку надання переваги. Цифрою 1
позначається найбільш важлива ознака, цифрою 2 - наступна за ступенем важливості
і т.д.
Оцінки ознак (aij ), отримані від кожного експерта, зводяться в таблицю такого виду:
Ознаки Експерти
1 2 ... m
x1 a11 a12 ... a1m
x2 a21 a22 ... a2m
... ... ... ... ...
xn an1 an2 ... anm
Далі визначається середній ранг, тобто середнє статистичне значення Si і-тої ознаки
за формулою:
m
Si = (Saij)/m ,
j=1
де aij – порядок надання переваги і-тій ознаці j-им експертом;
j - номер експерта;
і - номер ознаки;
m - кількість експертів.
Чим меншим є значення Si , тим вагомішою є ця ознака.
Метод вагових коефіцієнтів (або метод оцінювання). Він полягає в присвоєнні
всім ознакам вагових коефіцієнтів. Таке присвоювання може здійснюватися двома
способами:
1) усім ознакам призначають вагові коефіцієнти так, аби сума всіх коефіцієнтів
дорівнювала 1 або 10, або100;
2) найважливішій з усіх ознак призначають ваговий коефіцієнт, який дорівнює
певному фіксованому числу, а решті ознак – коефіцієнти, які дорівнюють часткам
цього числа.
36