Page 117 - 4786

своєчасно. Тобто система контролю повинна вчасно забезпечувати менеджера
інформацією, скорочувати часовий інтервал між подією і її відображенням у
контролюючих інформаційних потоках.
3. Економічність. Означає, що результати здійснення контролю повинні бути
більшими за витрати, пов’язані з його впровадженням. З метою мінімізації витрат
менеджерові слід порівнювати (співставляти) витрати на контроль з вигодами, що від
нього очікуються.
4. Гнучкість. Система контролю повинна бути “спроможною” враховувати зміни та
“вміти” пристосовуватися до них.
5. Зрозумілість. Система контролю, яку важко зрозуміти (усвідомити) може бути
причиною помилок підлеглих і, навіть, ігнорування ними самого контролю.
6. Обгрунтованість критеріїв. Стандарти в системі контролю мають бути
обгрунтованими (виваженими). Завищені стандарти знижують мотивацію. Більшість
людей не бажає отримати "ярлик некомпетентності”, говорячи начальнику, що він
вимагає забагато. Стандарти повинні підтягувати виконавців до вищих показників
діяльності, але не демотивувати робітників.
7. Стратегічна спрямованість. Менеджмент не здатний контролювати все, що
робиться в організації. Навіть, якщо б і міг, то витрати на контроль перевищували б
вигоди від нього. Отже, менеджери мають вибирати для контролю фактори
діяльності, які є стратегічними. З цієї точки зору контроль має концентруватися:
— на відхиленнях, що трапляються найчастіше;
— на відхиленнях, що завдають найбільшої шкоди;
— на факторах, які піддаються впливу менеджера (які менеджер спроможний
змінювати, коригувати).
8. Особлива увага виняткам!
9. Численність критеріїв. Як менеджери, так і підлеглі бажають виглядати кращими за
критеріями, які контролюються. Якщо контроль здійснюється з використанням
одного єдиного критерія, то зусилля підлеглого будуть спрямовані на намагання
виглядати краще саме за цим стандартом. Використання кількох критеріїв контролю
забезпечує подвійний позитивний результат:
кількома критеріями важче маніпулювати;
наявність кількох критеріїв руйнує прагнення виглядати краще за одним з них.
10. Повинна бути такою, що підтримує коригуючі дії. Система контролю має не лише
сигналізувати про відхилення, але і підказувати, які саме коригуючі дії можна
запровадити для виправлення ситуації. Це досягається, наприклад, встановленням
стандарту типу “якщо…- тоді…”
Дисфункціональний ефект системи контролю. В процесі створення і
використання системи контролю в будь-якій організації слід пам’ятати про
виникнення так званого дисфункціонального ефекту системи контролю, який

знаходить своє відображення:
1) у намаганні підлеглих “виглядати краще” за критерієм, що контролюється;
2) у маніпулюванні даними контролю.
В більшості випадків основною причиною намагання підлеглих виглядати
краще за критерієм, що контролюється, є некомплексна оцінка їх діяльності. Якщо,
наприклад, система контролю оцінює тільки кількісні результати роботи підлеглих,
то слід очікувати зниження якісних параметрів їх діяльності. Коли система контролю
оцінює процес, а не результати діяльності, робітники тільки імітують вируючу

діяльність, а не намагаються досягти цілі організації.

117