Page 110 - 4786

Рисунок6.7. – Ситуаційна модель керування П.Херсі та К.Бланшара

У моделі виділені 4 стилі керування залежно від ступеня “зрілості” виконавців:
1. S1 – “давати вказівки”. Це сполучення низького рівня орієнтації на людину і
високого – на задачу. Такий стиль до підлеглих з низьким рівнем “зрілості” (М1). У
даному випадку підлеглі або не хочуть, або не здатні відповідати за конкретне
завдання. Тому для них потрібні інструкції, вказівки, жорсткий контроль;
2. S2 – “продавати”. Це одночасно висока орієнтація як на людину, так і на роботу.
Підлеглі бажають приймати відповідальність, але не спроможні внаслідок середнього
рівня “зрілості” (М2). Отже, керівник обирає поведінку, орієнтовану на завдання, і
підтримує ентузіазм виконавців;
3. S3 – стиль, який грунтується на залученні підлеглих до прийняття рішень. У такій
ситуації підлеглі спроможні, але не бажають відповідати за виконання завдання.
Підлеглі знають, що і як треба робити, їм не потрібні конкретні вказівки (середній
рівень зрілості – М3). Проте вони мають відчувати свою причетність до виконання
поставленого завдання. Керівники можуть підвищити мотивацію підлеглих, надаючи
їм можливість приймати участь у прийняття рішень.
4. S4 - делегування. Підлеглі і спроможні, і бажають приймати відповідальність.
Поведінка керівника за такої ситуації може поєднувати низький рівень орієнтації як
на завдання, так і на людські відносини. Керівник дозволяє підлегли діяти
самостійно.

Контрольні запитання:
1. Три основні категорії лідерування.
2. Описти залежність підлеглих від керівника.
3. Що є характерним для автократичного стилю керування.
4. Що є характерним для демократичного стилю керування.
5. Описати чотири основних системи стилів керування за Лайкертом.
6. Описати три додаткові стилі керування за Блейком та Моутоном.
7. Описати ситуаційну модель керування за Фідлером.
8. Побудуйте логіку оцінки результатів опитування за Фідлером.
9. Опишіть ситуаційну модель керування за Херсі та Бланшаром.

110