Page 107 - 4786

Рисунок6.5. – ГРІД стилів керування Р.Блейка та Дж.Моутон

Блейк та Моутон вважали, що найефективнішим стилем керування є поведінка
керівника у позиції 9.9.
Дев’ятибалова шкала у теорії Блейка та Моутон пов’язана з розумінням, що
існує декілька проміжних варіантів стилів керування. При цьому, як відзначали Блейк
та Моутон: “Будь-які переваги, що можна отримати з проміжних варіантів, не варті
тих зусиль, які необхідні для ідентифікації їх характеристик”.
Крім того, Блейк та Моутон виділили три додаткових стилі керування, які
розглядаються як певні сполучення п’яти “чистих” стилів у ГРІДі. Це, зокрема:
1) патерналізм (сполучення ситуації 9.1, з точки зору управління та контролю, з
системою заохочення у ситуації 1.9). Патерналізм як тип поведінки керівника
асоціюється з фігурою батька родини. Він не скупий на похвали за виконану роботу,
заохочує, підтримує, але створює середовище, у якому робітники не діють без його
ухвали. Винагородження та підтримка надаються підлеглим в обмін на слухняність та
лояльність;
2) опортунізм – це сполучення будь-яких або усіх підходів до управління, які здатні
закріпити позицію керівника або надати йому певні особисті переваги. Кожний крок
опортуніста здійснюється з тактичних міркувань і є засобом досягнення особистого
успіху (внесок в успіх організації на другому плані відносно до особистої вигоди);
3) фасадизм або зовнішнє благополуччя – це імітація ситуації 9.9 з метою приховати
дійсні мотиви власної поведінки керівника.

3. Ситуаційні теорії лідерування

Головний недолік усіх поведінкових теорій лідерування – це намагання
виділити єдиний певний оптимальний стиль керування. Наступні дослідження з
теорії лідерування показали, що разом з особистими якостями та манерою поведінки
керівника на ефективність управління суттєво впливають так звані ситуаційні
фактори.
Метою сучасних ситуаційних теорій лідерування є визначення особистих

107