Page 109 - 4786

Рисунок6.6. – Ситуаційна модель керування Ф.Фідлера

Графік, наведений на рисунку 6.6., дозволяє зробити такі висновки:
— керівники, орієнтовані на завдання, найефективніші у ситуаціях 1, 2, 3 і 8;
— керівники, орієнтовані на людські відносини, ефективно керують у
ситуаціях 4, 5 і 6;
— у ситуації 7 добре можуть працювати обидва типи керівників.
Теорія “життєвого циклу” П. Херсі і К. Бланшара. В основу теорії “життєвого
циклу” покладено гіпотезу, що ефективність стиля керування залежить від ступеня
“зрілості” виконавців (підлеглих). В рамках цієї теорії під “зрілістю” розуміється:

— здатність підлеглого нести відповідальність за свою поведінку;
— бажання досягти поставленої перед ним мети;
— освіта та досвід щодо конкретного завдання, яке необхідно виконати.
При цьому “зрілість” не є постійною (незмінною) рисою (властивістю) конкретної
особи або групи виконавців, це скоріше характеристика конкретної ситуації. Це
означає, що в залежності від завдання, яке виконується, люди виявляють різний
ступінь “зрілості”. Відповідно і керівник має змінювати свою поведінку залежно від

ступеня зрілості підлеглих.
Модель “життєвого циклу” П.Херсі та К.Бланшара схематично представлена на

Рисунок6.7.

109