Page 42 - 4763

На верхніх рівнях це не завжди вдається, тому деякі
функції в системі управління виконується людиною (блоки

1...6).
Наприклад, не можна поставити вимірювальні пристрої
для визначення попиту, ціни, недоцільно використовувати

автоматичні регулятори при прийнятті рішення про зміни
випуску та асортименту продукції, звільненні з роботи тощо.

Залежно від складності окремих елементів та від
поставленої мети управління використовують різні методи

встановлення математичних зв'язків, тобто різні методи
моделювання, що спрощують уявлення про систему,
розглядаючи тільки суттєві сторони модельованого об'єкта.

Найпростішою та узагальненою моделлю системи
вважають модель «чорної скриньки» (див. рис. 3.2), де

визначається тільки призначення та поведінка системи без
ретельного розгляду внутрішньої структури. Вхід системи

складається із компонентів х х , ..., х ..., х і вихід у у ..., у ,…,
1 2 i n 1. 2 3
у Множини входів та виходів позначені векторами X та Y.
т.
Зв'язки між входом X та виходом У встановлюють
експериментальними та аналітичними методами.
Розглянемо основні принципи одержання таких зв'язків.

Припустимо, що в об'єкті, умовно зображеному у вигляді
прямокутника, відбуваються зміни характеристик на вході чи виході.

Для спрощення будемо вважати, що об'єкт має тільки одну (j = 1),
числову характеристику на вході х та (j= 1) на виході у. Зміну

значень цих характеристик можна здійснити за допомогою однієї
з управляючих (керуючих) дій, якою може бути один із вхідних

параметрів х,-. При сталих умовах функціонування в об'єкті
величина вихідної характеристики залежить від зміни значень
вхідної, тобто:

у =f(х). (3.1)

42