Page 166 - 4763

нафтовому промислі не потрібна, оскільки вона здійснена вже

на газовому промислі.
У разі безкомпресорного газліфта природний газ під
власним тиском надходить із свердловин газових або

газоконденсатних родовищ. Тоді ж здійснюється його
очищення й осушення. На нафтовому промислі іноді

здійснюється тільки підігрівання. Якщо нафтове і газове
родовища залягають на одній площі, то за достатньо високого

тиску в газовому покладі можна організувати
внутрішньосвердловинний безкомпресорний газліфт,

відмінною рисою якого є надходження газу з вище- або
нижчезалеглого газового пласта безпосередньо в нафтову
свердловину, яка розкриває і газовий пласт.

Область застосування газліфта – високодебітні
свердловини з високим вибійним тиском; свердловини з

високими газовими факторами і вибійними тисками нижче
тиску насичення нафти газом; піскові (що містять у продукції

пісок) свердловини, а також свердловини у важкодоступних
районах (наприклад, у Західному Сибіру з затоплюваністю,

паводками, болотами чи на Алясці). Це пояснюється високою
техніко-економічною ефективністю, відсутністю у
свердловинах механізмів і деталей, що труться, простотою

обслуговування свердловин і регулювання роботи.
Проте система компресорного газліфта має і недоліки: а)

низький коефіцієнт корисної дії всієї газліфтної системи (0,09-
0,16), що включає компресорну станцію, газопроводи і

свердловини, порівняно з насосними способами (0,25-0,3 для
відцентрових і 0,25 – для штанговонасосного); б) великі

капітальні витрати на будівництво компресорної станції і
газопроводів; в) великі енергетичні витрати на
компримування (стискання) газу; г) порівняно високі

експлуатаційні витрати на обслуговування компресорної
станції.

166