Page 171 - 4763

5. Експлуатація свердловин штангово-насосним

способом.
Зупинка або відсутність фонтанування свердловин
змушували розробляти інші способи піднімання нафти на

поверхню. Спочатку це були тартальні способи, коли рідина
піднімалася чисто механічними пристроями: колодязне

видобування, тартання желонкою (довге вузьке відро з
кульовим клапаном знизу), поршнювання (свабування).

Відтак застосували ерліфт. Але він не зміг конкурувати зі
штанговими свердловинними насосами, якими і в наші часи

обладнано більшість свердловин.

Відмітна особливість штангового свердловинно-насос-
ного устатковання (УШСН) полягає в тому, що у свердловині

встановлюють плунжерний (поршневий) насос, який
задіюється поверхневим приводом за допомогою колони

штанг (рис. 14.3).
Штангове свердловинно-насосне устатковання містить у

собі: а) наземне обладнання – верстат-качалку (ВК),

обладнання гирла; б) підземне обладнання – насосно-
компресорні труби (НКТ), насосні штанги (НШ),
свердловинний штанговий насос (СШН) та різні захисні
пристрої. Основні елементи ВК– стояк 17 з балансиром 16,

два кривошипи 21 з двома шатунами 19, редуктор 22,
клинопасова передача 24, електродвигун 25 та блок керування

28, який під’єднується до промислової мережі силової
електропередачі. СШН складається з циліндра 3, плунжера 4,

всмоктувального 2 та нагнітального 5 клапанів. Циліндр СШН
кріпиться до НКТ 5. На нижньому кінці циліндра встановлено

нерухомий всмоктувальний кульовий клапан, що
відкривається під час ходу плунжера вверх. Плунжер
порожнистий (з наскрізним каналом), має нагнітальний

кульовий клапан, що відкривається під час ходу плунжера
вниз.

171