Page 161 - 4763

Третій вид – газліфтне фонтанування з початком

виділення газу в пласті:Р <Р ; Р <Р (рис. 14.1, в). У пласті
н
н
в
2
рухається газована рідина, до вибою свердловини та до
башмака НКТ поступає газорідинна суміш. Внаслідок
часткової сепарації газу біля башмака НКТ у затрубний
простір поступає вільний газ, тому в разі коли Р <Р , рівень
н
в
рідини завжди встановлюється біля башмака НКТ. Затрубний
тиск газу Р затр. , як правило, високий, майже сягає значень

тисків Р і Р . У разі наявності витікань газу із затрубного
1 2
простору (через канали негерметичності в різьових з’єднинах
НКТ і обсадної колони, в гирловому устаткуванні) рівень
рідини буде знаходитись вище башмака НКТ.
Фонтанування свердловини будь-якого типу можливе в

тому випадку, якщо із пласта на вибій надходить енергії не
менше, ніж потрібно її для піднімання флюїдів на поверхню.

Умова артезіанського фонтанування безпосередньо
випливає із рівняння (14.4) балансу тисків:

p  H g  p  р
в
т
2
, (14.5)
де Н – глибина свердловини по вертикалі (береться,
звичайно, до середини інтервалу продуктивного пласта);
    

1
1 2  2/ – середня густина рідини у свердловині;  ,
 – густина рідини відповідно в умовах вибою та гирла; g –
2
прискорення вільного падіння.
Втрати тиску на тертя Р розраховуємо за формулою
2
Дарсі-Вейсбаха:
Н w 2
р ст  λ , ρ

d 2
(14.6)
де: d – діаметр труб, через які проходить рух рідини з
об’ємною швидкістю w;  – коефіцієнт гідравлічного опору.
Тиск Р приймаємо залежно від умов нафтозбору. Він
2
забезпечує рух продукції свердловини від гирла до пункту

161