Page 90 - 4756

видами праці зокрема;.
 пошук і аналіз резервів підвищення продуктивності
на основі інформації, одержаної в ході вимірювання і оцінки;
 розробка плану використання резервів підвищення
продуктивності праці, який повинен включати конкретні
терміни і заходи по їх реалізації, передбачати фінансування
витрат на ці заходи й очікуваний економічний ефект від їх
впровадження, визначати відповідальних виконавців;
 розробка систем мотивації працівників до досягнення
запланованого рівня продуктивності;
 контроль за реалізацією заходів, передбачених
планом і всією програмою, і регулювання їх виконання;
 вимірювання і оцінка реального впливу
передбачуваних заходів на зростання продуктивності праці.
У широкому розумінні зростання ефективності праці
означає постійне вдосконалення людьми економічної
діяльності, постійне знаходження можливості працювати
краще, виробляти більше якісніших благ при тих самих або і
менших затратах праці, що забезпечує підвищення реального
продукту і доходу взагалі і в розрахунку на душу населення,
зростання рівня споживання, а отже і рівня життя.
Продуктивність праці – це показник її ефективності,
результативності, що характеризується співвідношенням
обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю
праці, витраченої на виробництво цього обсягу, - з іншого. В
залежності від прямого чи оберненого співвідношення цих
величин ми маємо два показники рівня продуктивності праці:
виробіток і трудомісткість. Виробіток – це прямий показник
рівня продуктивності праці, що визначається кількістю
продукції (робіт, послуг), виробленою одним працівником за
одиницю робочого часу. Виробіток може визначатися різними
способами залежно від того, якими одиницями вимірюються
обсяг продукції і затрати праці – натуральними, умовно-

90