Page 54 - 4720

нині є однією з найважливіших умов стійкості суспільного роз-
витку цього самобутнього куточка Європи.
Соціально-економічні рекреаційні ресурси — історично
сформована система сільського розселення, типи і розміри посе-
лень, традиції народної забудови, традиції культури місцевого
населення, соціальний клімат, ставлення автохтонів до приїж-
джих тощо.
Природне середовище України наклало відбиток на харак-
тер заселення поліської, лісостепової, степової та гірської частин
нашої країни, матеріальну культуру поселень у цілому і на сади-
бу зокрема. Поєднання природних чинників зумовило характер
господарських занять населення окремих історико-географічних
країв України, а вони, звичайно ж, вплинули на форму та струк-
туру поселень, забудову дворів тощо.
Інформаційні рекреаційні ресурси — це інформація про те-
риторію, її історію, культуру, природу і людей, яку турист отри-
мує в офісі оператора туризму чи збирає самостійно для того,
щоб прийняти рішення й вибрати якийсь один із пропонованих
варіантів відпочинку. Саме наявність, якість подання та вичерп-
ність інформації про об’єкти туризму регіону визначає, чи при-
їдуть сюди туристи, чи матимуть бажання скористатися
послугами цього сектора.
Рекреаційна інфраструктура — сукупність об’єктів, що
сприяють організації гостинності в місцевості. Зазвичай виділя-
ють два види інфраструктурних об’єктів: т.зв. виробничий і ко-
мунікаційний. До виробничої інфраструктури входять заклади,
які сприяють «виробленню» рекреаційного та туристичного
продукту належного якісного рівня. Тобто до неї відносимо пе-
редусім наявність у місцевості медичних закладів, агроремонт-
них майстерень, пунктів прокату туристичного спорядження
тощо. Комунікаційну інфраструктуру утворюють усі залізничні
магістралі, автомобільні шляхи, промарковані веломаршрути,
побутові комунікації (електроенергія, водопостачання, телефон-
ний зв’язок), банківські філії тощо та їх якісний стан.

53