Page 57 - 4720

Для приведення корисності та затрат до однієї розмірно-
сті використовують грошові або енергетичні еквіваленти. По-
казники ефективності будуються переважно за
мультиадитивним принципом. Це відповідає природі ефекти-
вності, бо загальні показники корисності, витрат і негативних
наслідків отримують шляхом додавання відповідних частко-
вих показників (властивість адитивності). Тоді як для узагаль-
нення ефективності у вигляді безрозмірного чи відносного
показника потрібні операції множення або ділення (мульти-
плікативні властивості). Так, оцінка економічної ефективності
здійснюється в грошових одиницях і виражається відношен-
ням економічного ефекту до затрат коштів.
Залежності, проте, не враховують техногенних впливів
виробництва на довкілля, а тому можуть розглядатися лише як
часткові показники ефективності містобудівних систем. Для
зведення різних за фізичним змістом величин до однакових
одиниць виміру використовуються енергетичні еквіваленти.
Так, витрату будь-якої речовини можна виразити в енергетич-
них одиницях. Шкідливі техногенні впливи функціональних
систем на довкілля також можна виразити в енергетичних
одиницях.
Виходячи з умови, що екологічність технологічних сис-
тем повинна враховувати раціональне використання обмеже-
них невідновлюваних ресурсів, рівень використання
поновлюваних ресурсів і рівень сукупних негативних впливів
систем на довкілля, пропонується узагальнений показник еко-
номіко-екологічної ефективності у вигляді відношення потен-
ційних і корисних результатів до їх технологічних втрат,
затрат невідновлюваних ресурсів і негативних техногенних
впливів технологічних систем на екологію в енергетичному
вираженні. Тут негативні техногенні впливи на довкілля роз-
глядаються як складник плати за корисність. Така концепція
економіко-екологічної ефективності є придатною й для оцінки
містобудівних систем. Проте тут не враховується геометрич-

56