Page 59 - 4720

за рахунок зростання ресурсомісткості системи, в другому —
за рахунок і ресурсної, і інформаційної складових, в остан-
ньому — лише за рахунок підвищення рівня організації прос-
тору, тобто інформаційної складової.
Багатокомпонентність і неоднорідність складу показни-
ків ефективності містобудівних систем ставить вимогу пошу-
ків інтегрального показника, значенням якого можна
охарактеризувати усі складові й оцінити ефективність систем.
Будь-яка система характеризується набором натуральних по-
казників, які покращуються у бік зростання (продуктивність,
корисність, надійність), а також показників, які поліпшуються
у бік зменшення (затрати, шкідливі наслідки). Суть узагаль-
нення показників полягає в тому, що всі вони зводяться до ви-
гляду, коли покращання йде у бік зростання їх числових
значень. Це досягається відповідними нормувальними множ-
никами. Тоді інтегральний показник просторової ефективності
містобудівних систем установлюється за принципом суми
(адитивний принцип).
Показник просторової ефективності має насамперед ме-
тодологічне значення, його аналіз дозволяє виявити існуючі
тенденції в містобудуванні, наявні суперечності в просторовій
організації систем, а також обґрунтовувати напрями їх розви-
тку. Оцінка просторового потенціалу та ефективності його ви-
користання створюють передумови для розробки прикладних
методик аналізу й синтезу містобудівних систем різних ієрар-
хічних рівнів.
Урбаністичний потенціал України. Автори прагнули
дослідити роль великих міст у структурі регіонів України, ви-
значити їх вплив на ефективність використання просторового
потенціалу територій та обґрунтувати шляхи гармонізації та-
ких відносин. Для досягнення сформульованої мети вирішу-
вались завдання:
- охарактеризувати стан урбанізації в Україні та визначити
роль великих міст у системі міського розселення держави;

58