Page 53 - 4720

дними об’єктами (річки, ставки, ліси), що мають рекреаційні
властивості, та ареалами малозмінених людиною природних
екосистем.
Історико-етнокультурні рекреаційні ресурси — це об’єкти
та явища матеріальної і духовної культури життєдіяльності ет-
носу на території його історичного розвитку. До цього виду ре-
сурсів належать пам’ятки історії (фортеці, вали тощо),
матеріальної етнокультури (традиційне бойківське, гуцульське
житло, млини, колиби, продукція народних ремесел (ліжники,
кераміка, різьба по дереву, вироби з лози і т.д.), сакральної архі-
тектури (монастирі, церкви, каплиці, старожитні пам’ятні хрести
тощо), духовної етнокультури (побутові і культові обряди й на-
родні традиції).
В. Мазола пропонує оцінку рекреаційного потенціалу те-
риторії здійснити за щільністю пам’яток історії і культури на
100 км. При цьому вирішальне значення мають мати пам’ятки
загальнонаціонального й міжнародного значення. Виокремлю-
ються: 1) археологічні об’єкти; 2) меморіальні пам’ятки,
пов’язані з історичними подіями, національно-визвольними зма-
ганнями; 3) пам’ятки і пам’ятні місця, пов’язані з життям і твор-
чістю діячів історії й архітектури; 4) пам’ятки фортифікації;
5) сакральні споруди; 6) пам’ятки народної архітектури; 7) гро-
мадські споруди; 8) палацові й церковні ансамблі; 9) сучасні
пам’ятки архітектури; 10) професійні художні промисли; 11) на-
родні художні промисли; 12) пам’ятки матеріальної культури;
13) пам’ятки фольклору. Пропонується бальна система оцінок із
використанням експертів і розробкою оціночних шкал для окре-
мих показників і об’єднання покомпонентних балів окремих
оцінок.
Процес глобалізації — явище об’єктивне й незворотне —
рік за роком веде до витіснення традиційної культури, що у ба-
гатьох випадках не життєздатна і зникає під натиском масової
культури. Отож етнокультурна розмаїтість Карпатського регіону

52