Page 48 - 4720

підприємницької діяльності. В реальності цей потенціал є знач-
но меншим, що може пояснюватись негативним досвідом і роз-
чаруваннями в державі: це завдало значного впливу на основи
підприємливості. Відомо, що ділова активність визначає суспі-
льний статус і залежить від суспільних і культурних умов, пси-
хологічної природи людини, а також статі, віку, фаху та освіти.
Структура зайнятості є змінною суспільно-демографічної хара-
ктеристики мешканців. Слід підкреслити, що такими якостями
володіють і люди низького соціального статусу. Для задач міс-
тобудування важливими стають дослідження явищ підприєм-
ливості мешканців.
Суспільний потенціал міст регіону творять невеликі сус-
пільні групи. Самоідентифікація мешканців як спільноти неви-
сока. Спостерігається тенденція до його компонування в
просторі міста, але до цього часу він не структурований і роз-
порошений.
Зібрані в процесі дослідження емпіричні дані орієнтують-
ся на розкриття зв’язків між суспільним потенціалом та прос-
тором міста. Існуючі залежності між досліджуваними явищами
не вдається, як правило, підтвердити кількісними показниками,
а лише якісними характеристиками, проте можна встановити
загальні впливи суспільного потенціалу на диференціацію про-
стору (об’єктивні та суб’єктивні оцінки), а також на архітекту-
рно-ландшафтну організацію окремих його фрагментів.
Виявлено, що чим вищий рівень суспільного потенціалу,
тим краща організація простору. Відповідно, можна прийняти,
що ця складова просторового потенціалу міста може вплинути
на містобудівну політику та вирішення локальних завдань у
містах. Встановлено, що якість простору залежить від типу су-
спільного потенціалу та різних суспільних груп (вік, освіта,
фах, політичні орієнтири, духовні цінності, матеріальний ста-
тус). Найбільший ефект при суб’єктивній та об’єктивній оцінці
спостерігається в тих типах потенціалу, де проявляються всі
його складові: мережа зв’язків, довіра, норми поведінки. Відбу-

47