Page 30 - 4720
P. 30

Просторова  організація  —  структурно-параметричне  й
           просторово-часове  впорядкування  й  узгодження  елементів  і
           зв’язків  простору,  що  забезпечує  ефективність  використання  і
           розвиток містобудівних систем.
                Містобудівний  простір  —  багатовекторний  простір
           людських,  природних,  функціональний  і  часових  характерис-
           тик, у яких реалізується життєвий цикл містобудівних систем.
                Промисловий  центр  —  група  промислових  підпри-
           ємств,  взаємопов’язаних  спільністю  технологічного  процесу,
           що мають єдину систему розселення й обслуговуються спіль-
           ною інфраструктурою.
                Територіально-виробничий  комплекс  —  взаємообу-
           мовлене поєднання підприємств на певній території, за якого
           ефект досягається завдяки вдалому добору підприємств згідно
           з природними й економічними умовами.
                Робоча  сила  характеризується  кількістю  (чисельність
           працівників) та якістю (статево-віковий склад, рівень кваліфі-
           кації, рівень освіти, традиції й навички); роль праці як складо-
           вої  зростає  з  розвитком  продуктивних  сил  —  підвищуються
           вимоги до якості трудових ресурсів.
                Район — територія, що відрізняється від інших за суку-
           пністю складових частин, які характеризуються єдністю, вза-
           ємозв’язком  і  цілісністю;  це  є  об’єктивною  умовою,
           закономірністю раціонального розвитку конкретної території.
                Науково-технічний прогрес перетворив науку на безпо-
           середню  продуктивну  силу.  Наука  —  особливий  ресурс,  а  її
           просторова  фіксація  ускладнена.  Вплив  науки  виявляється  у
           результаті праці, у змінах технології та організації виробницт-
           ва, що відбивається й на територіальному аспекті (поява нових
           виробництв,  зміна  територіальних  виробничих  зв’язків,  кон-
           центрація й деконцентрація виробництв тощо).
                Геополітичний потенціал умовно розділяється на зов-
           нішньо- і внутрішньополітичний, проявляється відповідно до
           розширення добросусідських відносин з державами-сусідами,

                                          29
   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35