Page 28 - 4720

1.2 Поняття просторового потенціалу
територіально-містобудівних систем, класифікація,
типологія

Для ефективної просторової організації регіональних сис-
тем важливо систематизувати інформацію про наявний потен-
ціал регіону. Постає вимога опрацювати категоріально-
понятійний апарат, теоретичні й методологічні засади оцінки
потенціалу простору, надзвичайно складної й малодослідженої
для сьогоднішніх умов категорії. Широкого поширення в науці
набули поняття економічний, трудовий, природно-ресурсний,
виробничий, рекреаційний, науково-технічний, духовний, агра-
рний, політичний, інформаційний тощо потенціали.
Категоріально-понятійний апарат. Просторовий поте-
нціал — ресурсні характеристики векторів простору, які можуть
бути використані для досягнення ефективності та гармонійного
розвитку територіально-містобудівних систем. Традиційно у
просторовому потенціалі виділяються: потенціал людський
(трудовий потенціал, якість населення); економічний (виробни-
чий, трудоресурсний, фінансовий, науковий тощо); природно-
ресурсний потенціал; геометрична характеристика потенціалу.
Продуктивні сили — це сукупність трудових ресурсів і
засобів виробництва. Відповідно, предмети праці включають
природні ресурси: вугілля, руду й сировинні матеріали та мате-
ріали, піддані певній обробці. До поняття засобів виробництва
включаються машини й устаткування, будівлі й споруди, засо-
би транспорту і зв’язку, а також земля, бо цей природний ре-
сурс має свої виразні особливості. Головними складовими
продуктивних сил є праця, в результаті якої освоюються при-
родні ресурси, відтворюються умови існування людей, відбува-
ється соціальний розвиток.
Просторовий чинник — множина характеристик і взає-
модій, що впливають на просторову ситуацію і можуть бути

27