Page 236 - 4720

та; вдосконалення методик передпроектного аналізу та мето-
дів прийняття рішень; оновлення механізмів реалізації ген-
планів тощо.
Необхідна зміна трактування генплану та його концеп-
ції. Розробка концепції генерального плану полягає в тому, що
на теоретичному та нормативно-методичному рівнях це пи-
тання пророблено недостатньо. За радянською методологією
розроблялось ТЕО (техніко-економічне обгрунтування), для
якого була розроблена відповідна теоретична та методична
бази. Недостатність вихідних умов обумовлює різнорідне тра-
ктування Концепції та генерального плану міста — від трак-
тування концепції як політичного документа до
вузькоспеціалізованого документа, що дає відповіді лише на
територіальні питання.
Відзначимо, що і трактування генплану міста еволюціо-
нує від покоління до покоління генпланів. Якщо в генпланах
післявоєнного періоду пріоритетними вважались архітектур-
но-композиційні задачі, то генплани кінця 60-х початку 70-х
років ХХ ст. орієнтувались на інші цілі й вирішували ширші
задачі — територіальної фіксації планів соціально-
економічного розвитку міст. Г. Й. Фільваров умовно розділяє
історію сучасного містобудування на два періоди: «спочатку
містобудування пристосовувалось до умов індустріального
світу, а тепер, в постіндустріальний період, вирішує завдання
адаптації до суспільства», характеризує перший як норматив-
ний, а другий — як оптимізаційний.
У радянський період міста розглядались як об’єкти пла-
нового розвитку, вони виконують функції центрів промисло-
вості та центрів обслуговування населення. Було важливо і
досить просто уточнити плановані економічні перспективи на
проектований період (техніко-економічне обґрунтування ген-
плану). Відповідною була й методологія розробки генплану:
визначити народногосподарські перспективи, здійснити демо-
графічний прогноз, згідно з чим розрахувати потреби, і з ура-

235