Page 230 - 4720

рпуються. Залишились ділянки зі складними умовами інжене-
рної підготовки, постало питання ущільнення забудови райо-
нів багатоповерхової забудови.
Забудова багатоповерховими будинками ведеться вибір-
ково. Відсутні ділянки з комплексною підготовкою під забу-
дову. Майбутнє бачиться в будівництві житла в
кондомінімумах (об’єднаннями мешканців за місцем прожи-
вання) на основі системи іпотечного кредитування.
З’являються райони малоповерхової котеджної забудови. Їх
спорудження не носить комплексного характеру — відстає
будівництво інженерної інфраструктури, об’єктів обслугову-
вання, благоустрою та озеленення. В районах індивідуальної
забудови в основу організації простору ставиться вимога вра-
хування природних факторів: лісових масивів, річок, водо-
ймищ, рельєфу. Як показує аналіз практики міста, ці фактори
враховуються невміло. Декларація на рівні влади екологічно-
го, соціального і гуманістичного напрямків розвитку міста
підкреслює важливість житлового будівництва, об’єктів сис-
теми обслуговування, реконструкції та охорони історико-
архітектурної та природної спадщини.
Масштаби житлового будівництва у місті незначні —
будуються будинки з підвищеним комфортом, які мають по-
пит на ринку. Наявна потреба розробки нових серій проектів
житлових будинків для муніципального заселення.
Якими б не були новації в містобудуванні сьогодення,
безперечно, великою є інерційність процесів. Нинішні роки
багато в чому еволюційно продовжують роки 1970–1980-ті.
Відслідковуючи роль проектної роботи над генеральним пла-
ном міста в реальному містобудуванні, слід розглянути гене-
ральні плани розвитку міст попередніх років, що окреслювали
базові для розвитку міста того періоду положення.
Аналіз реалізації генплану Івано-Франківська 1964-го та
1990 років. На кінець прогнозного періоду генпланом перед-
бачалось, що загальна чисельність населення міста на проект-

229