Page 14 - 4720
P. 14
мент, де юридичному полі повинна інтегруватись оновлена но-
рмативно-правова база містобудування й повніше враховува-
тись відмінності окремих регіонів. Особливу увагу слід
приділити часовій регламентації та спрощенню процедур офо-
рмлення відповідних документів.
Застарілість містобудівної документації та проблема її
оновлення концентрується навколо питань:
- браку спеціалістів на місцях, здатних фахово й у визна-
чені терміни розробити складні містобудівні проекти;
- недостатності фінансування аналогічних робіт. У ра-
дянський період містобудівне проектування здійснювалось з
державного бюджету, а сьогодні це покладено на місцеві
бюджети (особливо гостро проблему відчувають міста район-
ного значення);
- застарілості теоретико-методологічних підходів до оно-
влення містобудівної документації;
- проблеми вихідних матеріалів (підоснов) для оновлення
містобудівної документації. Більшість містобудівних документів
розроблено на умовних підосновах 1970–1980-х років, проте з
новим століттям розпочався процес створення електронних карт
областей для потреб розробки Схем планування їх території.
Означена група проблем може бути вирішена шляхом
підтримки та контролю з боку держави процесу виготовлення
містобудівної документації, удосконалення системи фінансу-
вання виготовлення містобудівної документації за рахунок під-
тримки з державного бюджету, а також створення правових
умов для виділення коштів з місцевих бюджетів і з позабюдже-
тних фондів. Монополізм інститутів – розробників генеральних
планів, обумовлює їх некоректну поведінку на ринку, гостро
постає проблема непрофесіоналізму й низької культури в архі-
тектурно-містобудівній сфері. Хоч сьогодні вже почали функ-
ціонувати комісії щодо забезпечення життєдіяльності при
обласних адміністраціях, функціонують інспекції архітектурно-
будівельного нагляду, та досі відсутні ефективні механізми
13