Page 7 - 4716
P. 7

П.  Л.  Чебишову  (1821-1894),  А.  А.  Маркову  (1856-1922),    О.М.Ляпунову
                  (1857-1918).  Сучасний  вигляд  теорія  ймовірностей  отримала  завдяки


                  аксіоматизації, запропонованої А.М.Колмогоровим (1903-1987). В результаті
                  теорія  ймовірностей  придбала  строгий  математичний  вигляд  і  остаточно


                  стала сприйматися як один з розділів математики.

                         1.2. Стохастичний експеримент, випадкова подія

                        Теорія  ймовірностей  вивчає  моделі  експериментів  (випробувань,

                  дослідів,  спостережень)  з  випадковими  результатами.  Експеримент

                  вважається  стохастичним  (випадковим),  якщо  він  може  закінчитися  будь-

                  яким із сукупності відомих результатів. але до здійснення експерименту не

                  можна передбачити, яким саме. Розглядаються тільки такі експерименти, які

                  можна повторювати при незмінному комплексі умов будь-яку кількість разів

                  (принаймні  теоретично).  Будь-який  результат  стохастичного  експерименту,

                  який може спостерігатися, будемо називати випадковою подією (пізніше дамо

                  більш точне означення події).

                        Приклади стохастичного експерименту: підкидання монети, проведення

                  лотереї,  стрільба  по  цілі,  поступлення  дзвінків  на  телефонну  станцію,

                  вибірковий контроль якості продукції на виробництві.

                        Кожному стохастичному експерименту можна поставити у відповідність

                  множину     усіх  можливих  взаємовиключних  (тих,  що  не  можуть

                  відбуватися  одночасно)    найпростіших  його  результатів.  При  цьому,  у

                  кожному  конкретному  експерименті  фіксується  рівно  один  результат.

                  Множину     називають  простором  елементарних  подій  стохастичного

                  експерименту,  а  її  елементи  –  елементарними  подіями.  Елементарні  події

                  будемо  позначати  буквою     з  різними  індексами  і  без  них.  Будь-яку

                  випадкову подію, яка може настати в результаті експерименту, можна тому

                  розглядати  як  деяку  підмножину  простору  елементарних  подій.  Випадкові

                  події будемо позначати великими буквами латинського алфавіту  ,A                     B  і т.д.

                  Виняток  становлять  дві  події:  неможлива  подія,  яка    не  включає  в  себе

                  жодної  елементарної  події,    позначається  символом    і  вірогідна

                                                                7
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12