Page 6 - 4716

РОЗДІЛ І ВИПАДКОВІ ПОДІЇ

§ 1. Стохастичний експеримент, випадкові події
1.1. Предмет теорії ймовірностей

Азартні ігри, лотереї, стрільби по цілі, аварії – все це створює відчуття
інтуїтивного розуміння випадковості. Побутове поняття ймовірності

виявляється таким же ґрунтовним, як і поняття точки: підкинута монета може

впасти гербом або цифрою догори з однаковою ймовірністю, ймовірність

виграшу в лотерею мала і т.п. При одноразовому підкиданні монети ми не

зможемо сказати випаде герб чи ні. Проте, якщо одну і ту ж монету в

однакових умовах підкидати сотні разів, то буде простежуватися чітка

закономірність, описувана цілком визначеними законами. Тобто, однорідні

випадкові явища, які можуть багаторазово спостерігатися при здійсненні

одних і тих же умов, підпорядковуються певним закономірностям, а саме

ймовірнісним закономірностям. Встановленням цих закономірностей і

займається теорія ймовірностей.

Теорія ймовірностей – це математична наука, яка вивчає
!
закономірності випадкових явищ.

Найбільш ранні роботи вчених в галузі теорії ймовірностей відносяться

до XVII століття. Стимулом спочатку служили переважно проблеми, що

виникають в азартних іграх. На цьому етапі важливий внесок у ідеї нової

науки внесли П.Ферма (1601-1665), Б.Паскаль (1623-1662), Х.Гюйгенс (1629-

1695). У XVIII столітті з'явилися монографії з систематичним викладом

теорії ймовірностей. Першою з них стала книга Я.Бернуллі (1654-1705)

«Мистецтво припущень» (надрукована посмертно в 1713). Подальшими

успіхами теорія ймовірностей зобов’язана А. Муавру (1667-1754), П.Лапласу

(1749-1827), К.Гауссу (1777-1855), С.Пуассону (1781-1840) та іншим. У

другій половині XIX століття основний внесок належить російським вченим

6