Page 31 - 4716
P. 31

Таким  чином  питання  про  обчислення  умовної  ймовірності  звелося  до
                  обчислення  двох  безумовних  ймовірностей,  визначених  в  заданому


                  ймовірнісному просторі.
                        До обчислення умовної ймовірності можна підійти іншим чином. Якщо


                  в  умовах  проведення  конкретного  експерименту,  в  якому  ми  слідкуємо  за
                  подією  A,  стало  відомо,  що  відбулася  подія  B ,  то  цю  інформацію  можна


                  трактувати  як  додатковій  умову  для  даного  експерименту.  Тобто,  для

                  обчислення  умовної  ймовірності  вихідного  експерименту,  ми  формулюємо

                  новий допоміжний експеримент, а безумовна ймовірність здійснення події  A

                  в  цьому  новому  експерименті  відповідає  умовній  ймовірності  початкового

                  експерименту.  В багатьох задачах  виявляється  корисним саме такий спосіб

                  обчислення умовної ймовірності.

                        Повернемось  до  прикладу  1.  Після  першого  випробування  в  ящику

                  залишилось        5     куль     ,    три     із    яких      білі.    Шукана        умовна

                  ймовірність  / BAP     3   5 /

                         3.2. Теорема множення ймовірностей

                                                                               P B
                        Теорема 1. Якщо    0P B  ,   P AB     P   /A B   

                        Справедливість  цієї  рівності    слідує  з  формули  обчислення  умовної

                  ймовірності.

                        Якщо  ( )P A   та  ( )P B  , то   P AB    P   /A B    PB    /B A    A .
                                                                                  P
                                        0
                                                      0
                                                                                                    P
                        Теорему 1 можна розповсюдити на будь-яку скінченну кількість подій.
                        Теорема 2. Якщо події                         такі, що                              ,




                        Доведення. Проведемо доведення методом математичної індукції. При
                  n   2 формула правильна за теоремою 1. Припустимо, що формула має місце


                  для n   1 множника. Тоді

                                                                                         P
                        P  A A  2  A n  P  (A A  2  A n 1 ) A  n  P A A    1    2  A n 1   A n  / A A  2  A n 1  
                             1
                                                 1
                                                                                                   1
                          P ( ) (A P A 2  / A 1 ) (P A 3  / A A  2 ) P  A n  / A A  2  A n 1 .
                                                     1
                               1
                                                                       1

                                                                31
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36