Page 50 - 4707
P. 50

зменшується     практично     лінійно    аж    до   критичної
           температури T , за якої         0. За критичної температури
                          кр           кр
           зникає  відмінність  між  граничними  фазами. Це  стосується
           не  тільки  систем  типу  рідина-пара,  але  й  систем  типу
           рідина–рідина, коли поверхневий натяг зникає за критичної
           температури розчинення.

                   Таблиця 2.2 – Поверхневий натяг деяких рідин на
                                  межі з повітрям
                                   Хімічна                           ,
                 Рідина                               Т, К               2
                                   формула                        мДж/м
            Азот (рідина)             N 2              80           8,27
            Аміак (рідина)           NH 3              283         24,25
            Анілін                 C 6H 5NH 2          209          43,2
            Бензен                   C 6H 6            298          28,2
            Вода                     H 2O              298         71,95
            Гексан                   C 6H 14           298          17,9
            Гелій (рідина)            He                3           0,22
            Етанол                 C 2H 5OH            298          22,1
            Мурашина
                                   HCOOH               298          36,6
            кислота
            Ртуть                     Hg               298         473,5

                  Як  видно  з  даних  таблиці  2.2,  поверхневий  натяг
           неполярних рідин (гелій, азот, гексан), які характеризуються
           слабкими  міжмолекулярними  зв’язками,  є  меншим,  ніж
           полярних  рідин,  в  яких  молекули  об’єднані  в  агрегати
           водневими зв’язками (вода, органічні спирти та кислоти).
                  Існують      дві    групи     методів     вимірювання
           поверхневого натягу – статичні та динамічні.
                  До статичних методів належать:
                  1)  метод  капілярного  підняття  –  базується  на
           вимірюванні  висоти  підняття  або  опускання  рідини  в
           капілярній трубці або між двома стінками;
                                         48
   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55