Page 53 - 4707
P. 53

2.3 Адгезія і когезія
                  Як  відомо,  в  гетерогенних  системах  розрізняють
           міжмолекулярну взаємодію всередині фази і між фазами.
                  Взаємодію атомів і молекул всередині окремої фази
           називають  когезією  (від  лат.  сohаesia  –  зчеплення).  Вона
           визначає існування речовин у конденсованому стані і може
           бути  зумовлена  міжмолекулярними  взаємодіями  різної
           природи  (водневими  зв’язками,  силами  електростатичної
           взаємодії,  силами  Ван-дер-Ваальса).  Когезійні  сили  іноді
           називають силами атракції (притягання).
                  Очевидно,  що  робота  когезії  прямо  пропорційна
           енергії утворення двох поверхонь:
                                      А k = 2σ .                                   (2.14)
                  Взаємодію  між  фазами  або  приведеними  в  контакт
           поверхнями  конденсованих  тіл  різної  природи  називають
           адгезією  (від  лат.  аdhaesia  –  прилипання).  Адгезія
           забезпечує  міцне  сполучення  між  двома  тілами  внаслідок
           фізико-хімічних міжмолекулярних сил.
                  Розрізняють  адгезію  між  двома  рідинами,  між
           рідиною і твердим тілом та між двома твердими тілами.
                  Адгезія  є  результатом  “прагнення”  системи  до
           зменшення  поверхневої  енергії,  тому  вона  є  самочинним
           процесом за відповідних умовах.
                  Робота адгезії  A  характеризує міцність адгезійного
                                    a
           контакту і визначається роботою зворотного розриву цього
           контакту, віднесеною до одиниці площі, і вимірюється в тих
                                                              2
           самих одиницях, що й поверхневий натяг – Дж/м .
                     Щоб  отримати  співвідношення  між  роботою
           адгезії та поверхневим натягом, розглянемо дві рідини 1 і 3,
           які  контактують між собою  в атмосфері газу  2 (рис. 2.3) і
           характеризуються міжфазним поверхневим натягом σ 1,3 .
                  При  розділенні  контактуючих  рідин  одержуємо  дві
           поверхні: рідини 1 з поверхневим натягом  σ 1,2 і рідини 3 з



                                         51
   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58