Page 53 - 4707

2.3 Адгезія і когезія
Як відомо, в гетерогенних системах розрізняють
міжмолекулярну взаємодію всередині фази і між фазами.
Взаємодію атомів і молекул всередині окремої фази
називають когезією (від лат. сohаesia – зчеплення). Вона
визначає існування речовин у конденсованому стані і може
бути зумовлена міжмолекулярними взаємодіями різної
природи (водневими зв’язками, силами електростатичної
взаємодії, силами Ван-дер-Ваальса). Когезійні сили іноді
називають силами атракції (притягання).
Очевидно, що робота когезії прямо пропорційна
енергії утворення двох поверхонь:
А k = 2σ . (2.14)
Взаємодію між фазами або приведеними в контакт
поверхнями конденсованих тіл різної природи називають
адгезією (від лат. аdhaesia – прилипання). Адгезія
забезпечує міцне сполучення між двома тілами внаслідок
фізико-хімічних міжмолекулярних сил.
Розрізняють адгезію між двома рідинами, між
рідиною і твердим тілом та між двома твердими тілами.
Адгезія є результатом “прагнення” системи до
зменшення поверхневої енергії, тому вона є самочинним
процесом за відповідних умовах.
Робота адгезії A характеризує міцність адгезійного
a
контакту і визначається роботою зворотного розриву цього
контакту, віднесеною до одиниці площі, і вимірюється в тих
2
самих одиницях, що й поверхневий натяг – Дж/м .
Щоб отримати співвідношення між роботою
адгезії та поверхневим натягом, розглянемо дві рідини 1 і 3,
які контактують між собою в атмосфері газу 2 (рис. 2.3) і
характеризуються міжфазним поверхневим натягом σ 1,3 .
При розділенні контактуючих рідин одержуємо дві
поверхні: рідини 1 з поверхневим натягом σ 1,2 і рідини 3 з

51