Page 46 - 4707

Розмір частинок визначає іншу, дуже важливу
характеристику дисперсної системи – питому поверхню
3
(S пит), тобто сумарну поверхню 1 м дисперсної фази:
S S
S   , (2.1)
пит
V V
де S і V – відповідно сумарні поверхня і об’єм дисперсної
фази; S і V  – поверхня і об’єм однієї частинки.
-1
Однакова розмірність питомої поверхні ( S , м ) і
пит
-1
ступеня дисперсності ( D , м ) вказують на близький зв’язок
між цими величинами.
Частинки сферичної (кулястої) форми
характеризуються тільки одним розміром – діаметром d .
Отже, ступінь дисперсності визначається однозначно:
2
1

D  d . Оскільки поверхня сфери S  d , а її об’єм
V    d 3 6, то питома поверхня сфери дорівнює
2
 d
S пит   6 d  1  6 D . (2.2)
 d 3 6
Таким чином, величина питомої поверхні систем із
сфер одного розміру пропорційна ступеню дисперсності.
Так, для системи з кулястими частинками діаметром d  1
3
-1
-1
3
мм D  10 м , S пит  6 10 м ; для частинок розміром
9
-1
-1
d  1 нм D  10 м , S  6 10 9 м , загальна поверхня 1
пит
3
2
м дисперсної фази становить 6000 км .
Частинки кубічної форми характеризуються
3
2
довжиною ребра a : S   6a , V   a , звідси D  a  1 ,
 1
S пит  6 a  6 D .
Отже, для кубічних частинок співвідношення між
питомою поверхнею і ступенем дисперсності таке саме, як і
для сферичних, тобто з тим самим коефіцієнтом
44