Page 44 - 4707

Молекули, що перебувають на межі розділу фаз вода
– водяна пара, належать обом фазам і відчувають іншу
протидію зі сторони газоподібної фази f  f  f 2 .
1
2
Нормальна складова результуючої сили, пропорційна
різниці сил  f  f 2  і направлена всередину рідини. Ця
1
2
сила, віднесена до одиниці поверхні в 1 м , називається
внутрішнім або молекулярним тиском К. Молекулярний
тиск визначається силою зчеплення молекул. Він тим
більший, чим більш полярними є молекули рідини. Так, для
води (H 2O) K  14000 атм., для бензолу (C 6H 6) K  3800
атм.

f 2

f 1

Σf 1=0 f 1–f 2
Рисунок 2.1 – Міжмолекулярна дія на молекулу
всередині рідини та на поверхні розділу фаз

Поверхневий шар внаслідок нескомпенсованості
молекулярних сил має надлишкову вільну енергію
порівняно з об’ємом рідини. Такі ж характеристики
справедливі для поверхневого шару твердих тіл. Якщо
величина поверхні тіла порівняно невелика, то ця
надлишкова вільна поверхнева енергія проявляється слабо.
Але при збільшенні поверхні розділу фаз в системі
внаслідок подрібнення частинок або збільшення їх
пористості вплив поверхневих властивостей проявляється
все більше і стає помітною величиною у тому випадку, коли

42