Page 210 - 4707

Саме внаслідок пластичності із полімерних матеріалів
виготовляють плівки, нитки, труби, формують різні деталі.
Звичайно зі збільшенням пластичності підвищується
еластичність полімерного матеріалу і знижується
температура склування. Пластичність полімеру можна
збільшити додаванням до нього низькомолекулярних
речовин – пластифікаторів.
Усі макромолекули ВМС, незалежно від будови
мономерної ланки, мають ланцюгову будову. Головна
відмінність лінійної ланцюгової молекули полягає в її
гнучкості. Гнучкість макромолекул залежить від довжини
сегмента – частини ланцюга, в якій внаслідок сумарного
обертання атомів здійснюється повне обертання. Чим
менша довжина сегмента, тим більша гнучкість ланцюга.
Внаслідок гнучкісті макромолекули можуть набувати різної
конформації, тобто внаслідок теплового руху або під дією
зовнішнього поля переходити у просторово різні форми без
розриву хімічних зв’язків. Велика гнучкість макромолекул
забезпечує їх здатність згортатись у клубок.
Тільки полімери з гнучкими макромолекулами здатні
до великих оборотних деформацій. Саме остання
властивість також відрізняє ВМС від низькомолекулярних
сполук. Наприклад, каучук, сегменти якого мають 15-20
ланок, оборотно деформується на кілька сотень відсотків,
тоді як звичайні кристалічні речовини деформуються лише
на кілька відсотків.
З іншого боку, через те, що розміри макромолекул
–9
–7
ВМС мають розміри колоїдних частинок (10 ÷10 м),
розчини ВМС виявляють також властивості дисперсних
систем, і для них характерні:
- мала швидкість дифузії макромолекул і, як
результат, повільний перебіг усіх процесів;
- нездатність макромолекул проходити крізь
напівпроникні мембрани, тобто здатність до діалізу та
ультрафільтрації;
208