Page 195 - 4707

може відбуватися електролітична дисоціація i, отже,
неможливе утворення подвійного електричного шару із
йонів навколо частинок.
Аерозолі класифікують за агрегатним станом
дисперсної фази, за дисперсністю i за методами
походження.
Виходячи з першого принципу, aepoзолі поділяють
на тумани – системи з рідинною дисперсною фазою і дими
– системи з твердими частинками.
За дисперсністю аерозолі є твердою дисперсною
9 5 –1
фазою поділяють на дими, дисперсністю від 10 до 10 м i
5
–1
на пили, дисперсність яких звичайно більша від 10 м .
Тумани, як правило, мають досить великі крапельки з
дисперсністю
5
–1
7
10 ÷ 10 м .
За походженням системи з газовим дисперсійним
середовищем поділяють, як i всі дисперсні системи, на
диспергаційні і конденсаційні аерозолі. Диспергаційні
аерозолі, які утворюються при подрібненні твердих тіл або
при розпиленні рідин, мають досить великі частинки i, як
правило, полідисперсні. Аерозолі, одержані методом
конденсації iз пересичених парів або в результаті хімічних
реакцій, навпаки, звичайно є високодисперсними системами
є більш однорідними за ступенем дисперсності частинками.
Форма частинок аерозолів залежить від агрегатного
стану дисперсної фази. У туманах крапельки рідини
сферичні. У димах вони можуть мати різноманітну форму,
наприклад, голчасту, пластинчасту, зіркоподібну.
Практичне значення аерозолів
Природні аерозолі – хмари i тумани мають величезне
значення для метеорології i сільського господарства,
оскільки визначають випадання опадів і в значній мірі
обумовлюють клімат того чи іншого району. Taкi природні
явища як дощ, сніг цілком визначаються наявністю в
атмосфері аерозолів. Відому роль відіграють аерозолі і в
193