Page 176 - 4707

утворюється на поверхні дисперсної фази згідно з теорією
Штерна, і, користуючись правилом Паннета-Фаянса:

Структуру кристалічної гратки можуть
добудовувати тільки ті йони, які входять до її складу.
Всередині міцели є мікрокристалик, що складається з
молекул AgI. Цю частину молекули називають агрегатом.
На поверхні кристала є йони, що надають йону електричний
заряд (потенціалвизначальні йони). Агрегат разом з
адсорбованими на ньому потенціалвизначальними йонами
становить ядро міцели. У безпосередній близькості від ядра
+
в адсорбційному шарі знаходиться частина протийонів K ,
які настільки міцно зв’язані електростатичними й
адсорбційними силами, що в електричному полі вони
рухаються разом з ядром до анода. Відзначимо, що ці
+ –
протийони K разом з еквівалентним числом ПВЙ I
формально можна розглядати як недисоційовані молекули.
Ядро разом з частиною міцно зв’язаних з ним
протийонів називають колоїдною частиною або гранулою.
Решта протийонів, які розміщені ближче до
периферійної частини міцели, утворюють дифузійний шар
міцели. Завдяки послабленню з відстанню кулонівських і
адсорбційних сил ці йони відносно вільні і в електричному
полі рухаються уже до катода. Межа між дифузійним
шаром і гранулою, за якою міцела „розривається“ при
електрофорезі, називається площиною або межею
ковзання.
Будову міцели можна представити також зручною
для написання формулою. Наприклад, для золя AgI з
надлишком розчину KІ, (міжміцелярною рідиною якого є
слабкий розчин KI, рис. 3.19), можна написати таку
формулу міцели:

174