Page 174 - 4707

інший – фізичний або адсорбційний підхід. У 1914 р. Панет
показав, що кристали деяких нерозчинних у воді солей
особливо енергійно адсорбують із навколишнього розчину
йони, які утворюють з протилежно зарядженими йонами
поверхні кристалу малорозчинні сполуки. Причина цього
явища полягає в тому, що при утворенні малорозчинної солі
енергія гідратації завжди менша енергії кристалічної гратки.
Дальший розвиток цієї концепції та застосування її
для пояснення утворення колоїдних систем належить
Фаянсу. Він вважав, що колоїдні частинки є
ультрамікроскопічними кристаликами і що, наприклад,
кристалики AgI, які отримані в результаті реакції KI,
взятого в надлишку, з AgNO 3 і знаходяться в розчині калій
+
–
йодиду, мають тенденцію до росту. Оскільки із йонів K і I ,
–
+
що наявні в розчині, нерозчинну сполуку з йонами Ag і I ,
що знаходяться на поверхні кристалу, здатний давати тільки
–
I , він один і здатний добудовувати кристал. Зрозуміло, що
–
добудовування кристалу йоном I може продовжуватися
тільки доти, поки цим йоном не будуть закриті на
+
кристалічній поверхні всі йони Ag , які тільки й можуть
–
взаємодіяти з йоном I внаслідок різнойменності зарядів.
Добудова кристалу AgI відбувається і тоді, коли кристал
перебуває в розчині AgNO 3. В цьому випадку йоном, що
+
добудовує поверхню кристалу, буде йон Ag , який надасть
мікрокристалу уже позитивний заряд. Добудовування
–
+
кристалу AgI йонами Ag і I містяться не тільки тому, що
вони утворюють на поверхні кристали, але й тому, що вони
–
+
ідентичні йонам Ag і I , що знаходяться в кристалі, і тільки
вони найбільше підходять до даної кристалічної гратки.
Правильність такої точки зору підтверджується тим,
що йонами, які добудовують кристалічну гратку, можуть
бути не тільки йони, спільні з йонами кристалу, але й
–
–
ізоморфні з ним, наприклад, йони Cl або Br . Легко бачити,
що в результаті добудовування на поверхні мікрокристалу
утворюється подвійний електричний шар, будова якого
172