Page 92 - 4706

скрині”, в якій акцент робиться на функціях і поведінці
системи, а про її будову є лише опосередкована інформація,
що відображається у зв’язках із зовнішнім середовищем.
Зв’язки із середовищем, які йдуть у систему (входи), дають
можливість впливати на неї, використовувати її як засіб, а
зв’язки, що йдуть із системи (виходи), є результатами її
функціонування, які або впливають на зміни в середовищі, або
споживаються зовні системи.
Як “чорна скриня” розглядається об’єкт дослідження,
внутрішня структура якого невідома або не береться до уваги.
Іноді достатньо змістовного опису входів і виходів системи. З
такими моделями людина дуже часто має справу у
повсякденному житті: наприклад, для роботи за комп’ютером
не обов’язково досконало знати його внутрішню будову.
Метод описування систем за допомогою “чорної скрині”
полягає у знаходженні та моделюванні взаємозв’язків між
входами та виходами системи.
Спостерігаючи достатньо довго за входами та виходами
такої системи, можна досягти такого рівня знань про її
властивості, який уможливить передбачення змін у вихідних
компонентах при будь-якій зміні вхідних, тобто можна знайти
відображення f(X)92Y. Для досягнення цієї мети будують
спеціальні математичні моделі, що базуються на принципі
“чорної скрині”. Найчастіше для цього застосовують методи
регресійного аналізу, математичної статистики і планування
експерименту.
Класифікація моделей здійснюється за різними
класифікаційними ознаками: ступінь визначеності,
закономірності зміни параметрів моделі, фактор часу, засоби
опису та оцінки, природа моделі.
За ступенем визначеності моделі класифікуються
наступним чином:

91