Page 91 - 4706

дослідженням одного аспекту системи, однієї страти.
Незалежність страт дозволяє глибше та детальніше
досліджувати системи, хоча припущення про їхню
незалежність може призвести до неповного розуміння
поведінки системи загалом. Загальні властивості
стратифікованого описування систем можна сформулювати
так:
• вибір страт, у термінах яких описується система,
залежить від спостерігача (дослідника), його знань і мети
дослідження;
• аспекти функціонування системи на різних стратах у
загальному випадку незалежні між собою, тому принципи та
закони, що використовуються для характеристики системи на
довільній страті, в загальному випадку не можна вивести із
принципів і законів, які використовуються в інших стратах;
• для кожної страти існує своя мова описування, набір
термінів, концепцій і принципів.
Головними рівнями дослідження та моделювання систем
є мікро- та макрорівень. Мікрорівневе моделювання системи
пов’язане з детальним описом кожного компонента системи,
дослідженням її структури, функцій, взаємозв’язків тощо.
Практична реалізація найважливішого етапу
мікромоделювання – виявлення елементів системи та
взаємозв’язків між ними – пов’язана з необхідністю
подолання суперечності між бажанням повного дослідження
кожної з підсистем та елементів системи, реальною
можливістю дослідити при цьому структуру системи загалом і
принципи її функціонування.
Макрорівневе моделювання полягає в ігноруванні
детальної структури системи та вивченні лише загальної
поведінки системи як єдиного цілого. Метою тут є побудова
моделі системи через дослідження її взаємодії із зовнішнім
середовищем (моделі типу “вхід-вихід” або “чорна скриня”).
Найпростішою моделлю системи є так звана модель “чорної

90