Page 95 - 4706

Аксіоматичне моделювання полягає у відповідній
інтерпретації та переведенні змістовного опису системи на
мову чітких математичних термінів і відношень, у процесі
чого усуваються неясності, суперечності, неповнота або
надлишковість, які властиві вербальному описові системи.
Емпірико-статистичне моделювання використовує
широко відомий кібернетичний принцип “чорної скрині”, що
не дозволяє отримати модуль структури системи, причиново-
наслідкових зв’язків і механізмів її функціонування. У
результаті моделювання отримують моделі типу “вхід-вихід”,
які базуються на теоретичних гіпотезах про форми
взаємозв’язку між входами і виходами системи.
Оптимізаційне моделювання передбачає включення у
модель як взаємозв’язків між змінними та параметрами, так і
критерії якості функціонування системи. Імітаційні моделі
складних систем надзвичайно поширені внаслідок своєї
універсальності, можливості проведення чисельних
експериментів, передбачення різноманітних змін.
За мірою повноти опису моделювання поділяють на
повне, неповне та наближене. Повне моделювання передбачає
побудову моделі, адекватної об’єкту дослідження у просторі
та часі. Для неповного моделювання ця адекватність не
зберігається. При наближеному моделюванні беруться до
уваги лише найважливіші аспекти системи.
Залежно від характеру досліджуваних процесів у системі
моделювання поділяють на детерміноване та стохастичне,
статичне та динамічне, неперервне та дискретно-неперервне.
Детерміноване моделювання відображає процеси, для яких
передбачається відсутність випадкових впливів, а стохастичне
враховує випадкові процеси та події. Статичне моделювання
застосовується для описування стану системи у фіксований
момент, а динамічне – для дослідження поведінки системи у
часі.

94