Page 54 - 4699

Із врахуванням того, що згідно з виразом (3.49)

Q  Q   Q ,
c

виконавши деякі перетворення у виразі (3.50), отримуємо

h  nA  z  h   fl  cB Q 2  m  f   L  l n  c    2  m
B 
Q
n
к

або
h n  nA  z  h к 
 Q 2 m   fl  cB  f L  l  n  c   B  2 m  . (3.51)

Із виразу (3.51) величина витрати до пункту скидання

1
 h  nA  z  h   m

 2
Q   n к  . (3.52)
  fl  cB  f L  l  n  c   B  2  m 



Аналізуючи вираз (3.52) видно, що чим менша величина
 , тобто більше скидання, тим більшою буде витрата до пун-
кту скидання.
Визначимо, чому дорівнює величина підпору перед ста-
нцією А . Для цього записуємо рівняння балансу напорів для
ділянки трубопроводу довжиною l , тобто до пункту скидання

h  c A BQ 2  m  flQ 2  m   z  h , (3.53)
A
n
A

де z A – різниця геодезичних позначок станції A і початку
трубопроводу;
h – підпір перед станцією A .
A
Із рівняння (3.53) підпір перед станцією A дорівнює

h  h  cA  z  cB  fl Q 2  m . (3.54)
A
n
A

Оскільки величина витрати за періодичних скидань до
пункту скидання збільшується, то підпір перед станцією в то-
чці А зменшиться. Це може призвести до того, що на вході
нафти в насоси на станції А , виникне кавітація, тобто
h   H min ( H min – мінімально допустимий підпір на вході
A
в проміжну станцію).

52