Page 56 - 4699
P. 56

необхідно  зменшити  праву  частину  виразу,  тобто  підібрати
           відповідні параметри регулювання. Регулювання можна здій-
           снювати відключенням насосів на нафтоперекачувальних ста-
           нціях, дроселюванням або іншими способами.
                Розглянемо, як буде працювати трубопровід, що має пу-
           нкти періодичного підкачування нафти.
                У цьому випадку після пункту підкачування витрата збі-
           льшується, значить величина коефіцієнта       1 і зростає тим
           більше, чим більша величина витрати підкачування.
                Проводячи аналогічні міркування, як і для випадку ски-
           дання частини нафти чи нафтопродуктів, із виразу (3.52) вид-
           но, що чим більше підкачування, тим меншою повинна бути
           витрата  Q  до пункту підкачування. А із виразу (3.54) випли-
           ває, що підпір перед станцією, де проходить підкачування, у
           зв’язку із зменшенням витрати Q , зростає. Це може призвести
           до  того,  що  напір,  який  створює  станція,  стане  більшим  від
           допустимого  із  умови  міцності  трубопроводу  і  насоса.  Тому
           тут також необхідно здійснювати регулювання режиму пере-
           качування такими ж способами, як і за періодичних скидань.

                3.4  Режими  роботи  магістральних  нафтопроводів  за
           відключення проміжних станцій

                Розглянемо  випадок  зупинки  (відключення)  проміжної
           НПС, що розміщена в точці А (рисунок 3.2).
                За  відключення  проміжної  нафтоперекачувальної  станції
           напори на всіх станціях перед відключеною зростуть, що може
           викликати  розрив  трубопроводу,  а  підпори  на  всіх  станціях  за
           відключеною  знизяться,  що  може  викликати  кавітацію  в  насо-
           сах. Щоб запобігти розриву трубопроводу і виникненню кавіта-
           ційних режимів роботи необхідно відповідно знизити напори на
           попередніх і підвищити підпори на наступних за станцією, що
           відключена, до допустимих значень. Відключення НПС природ-
           но  приведе  до  зниження  витрати  в  трубопроводі.  Лімітуючою
           ділянкою за пропускною здатністю буде ділянка між станціями
           К  і  М , оскільки довжина перегону між цими станціями дорів-
           нює сумі довжин двох перегонів, а значить, опір тут буде біль-
           шим, ніж на інших ділянках за тієї ж витрати.
                Максимально можливу витрату на ділянці  К       М за мак-
           симально допустимого напору на станції  К  і мінімально до-
           пустимого підпору на станції  М визначають з рівняння балан-
           су напорів для цієї ділянки
                                          54
   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61