Page 228 - 4687

ним «жорстким» струменем, на цій самій ділянці розпорошені
частки отримують високе прискорення.
У момент диспергування розпорошеного матеріалу
утворені частинки перебувають у рідкому стані. Їх середній
розмір орієнтовно можна оцінити за рівнянням

d  K 1 K 2 3 G пм ( пр , )  (2.21)
п

де K 1 - константа, що залежить від властивостей розпорошу-
ваного матеріалу ( K 1 = 1,61 для сталі; 1,45 для Al; 1,64 для Zn;
0,85 для Sn);
K 2 - константа, що залежить від радіуса і форми сопла (для
циліндричних сопел K 2 = (3,75/r с)+0,29);
G пм - продуктивність розпилення;
γ пр - щільність розпорошення матеріалу (дроту);
µ - коефіцієнт, що враховує безперервність горіння дуги
(µ max = 1).
За даними багатьох досліджень при розпиленні вуглеце-
вих сталей більшість частинок має розмір 30…50, для ряду
металів – 10…100 мкм.
У міру віддалення від зони плавлення і розпилення
швидкість часток зменшується, поблизу поверхні напилення
швидкості газового струменя і потоку напилюваних частинок
приблизно однакові і складають 50…150 м/с. Температура
частинок у низькотемпературному газовому середовищі на
основній ділянці струменя зменшується досить інтенсивно.
Однак завдяки високим швидкостям і перегріву металу при
плавленні більшість частинок надходить на поверхню напи-
лення в розплавленому стані, особливо великі частки d п =
40…100 мкм, що підтверджується будовою напиленого по-
криття. Різко виражена шаруватість характерна для умов, за
яких покриття формується з розплавлених частинок.

227