Page 225 - 4687

N N U
  ел  к - а  к - а ,
i (2.18)
N N U
ср ср ср

де N ел - потужність дуги на електродах;
N ср - середня потужність дуги;
N а-к - потужність, що виділяється в приелектродних зонах;
U а-к - падіння напруги в анодній і катодній областях;
U ср - середня напруга дуги.
Зі збільшенням напруги зростає частка енергії, що ви-
трачається у дуговому проміжку, зокрема на нагрівання роз-
пилювального газу. При виборі режиму необхідно прагнути
до мінімальних значень N ср (N ср→N а-к) без порушення стабіль-
ності процесу. Відомо, що при коротких дугах можливі часті
замикання електродів при їх плавленні, кут фронту плавлення
φ прагне при цьому до максимальних значень . Необхідну ве-
личину потужності встановлюють за допомогою зміни сили
струму дуги: на практиці N ср = 5…20 кВт; І д = 80…600 А і U ср
= 18…35 В.
Тиск, витрата і властивості розпилювального газу мають
великий вплив на всі показники ефективності процесу. Збіль-
шення тиску газу, а отже, і його витрати призводить до зрос-
тання швидкості струменя і його розпорошуючої здібності.
Необхідно прагнути до надзвукового характеру витікання з
мінімальним перепадом тисків на зрізі сопла; при цьому поле-
гшується евакуація розплавленого металу з поверхні плавлен-
ня дроту, його диспергування і зростання швидкості частинок.
Швидкісний потік розпилюючого струменя повинен забезпе-
чувати максимальний зрив розплавленого металу з торців еле-
ктродів, не зірваний прошарок суттєво погіршує теплопереда-
чу від плям дуги до кордону плавлення електродів. Максима-
льна швидкість плавлення досягається при повному зриві плі-
вки розплавленого металу. Зі збільшенням тиску розпилюва-
224